Контрольна робота. Пряма й непряма мова. Складносурядне речення.

Мати повідомила донечці, що в табір та поїде в серпні.

Мій друг повторює, ви одійдіть за хату, а ми виліземо.

Софійка міркувала, що найяскравішим козаком є Кирило Тур.

Марія Олексіївна запитала в нас, хто не виконав домашнє завдання.

«Люди добрі,- благала Соломія, стоячи на колінах,- змилуйтеся, прийміть нас до хати».

«Ти, Соломіє?»- поспитав він і відкрив очі.

Урешті зупинилася, нагнулася до землі й промовила: «Остапе!»

«Що ж воно буде?»- згодом перепитав Остап.– «Там як хто підгледить твій очіпок, не мине нас халепа.»

Якщо цитата наводиться як пряма мова.

 Якщо цитата наводиться не повністю.

Якщо цитата є частиною авторського речення.

Якщо цитата подається у формі вірша.

простим;

 складнопідрядним.

складним будь-якого типу;

складносурядним.

Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

 Рая у свою чергу спитала про щастя.

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова - це дух народу.

 Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

 З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

Ідуть зі мною чесні люди, і хліб росте без гіркоти (А.Малишко).

Палахкотять, згорають дні, в заграві гаснуть до останку, але щоразу на світанку життя всміхається мені (Л.Петрова).

Ніде ні травички не колихнеться, ні пташка не пролетить (І. Нечуй-Левицький). 

Чи то життя шумить по той бік прірви, чи даленіє електрички шум? (В. Базилевський).

 Світло погасло — і сонця нема.

 Уже вишневі зацвіли садки – і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський).

І шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить дніпрова хвиля у дротах (В. Бичко).

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка).

 що виріс "на нашій, не своїй землі".

... так що мусить він з тим змиритися

.. але в цьому становищі є й свої радощі

..поки люди не навчаться сприймати чиюсь геніальність.

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта.

Знову яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив.

То сонечко пече то вітер його пхає.

Курява стелилась по гладкому як дзеркало ставку і купалась у хвилях рожевого світла.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Чи то мій сон чи просто чорна магія чола.

Ясно ще осіннє сонце сяє та холодом осіннім вже в повітрі потягає.

 Микола направив струни повів смичком і жалібна пісня розляглася по хаті.

Вже лине листопад здаля, і листям вкриється земля.

Дощ не припинявся декілька годин, і ми добряче змокли у пошуках бодай якогось сховку.

А десь біжать залізні коні - і пахне холодом трава. (В. Сосюра);

 Вдалині хиталися дерева, і синів задуманий прибій (В.Сосюра).