Контрольна робота «Речення із звертаннями, вставними словами. Пряма мова. Діалог» І-Варіант

Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення

Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін

Звертання — це слово, що називає особу або предмет, до

якого звертаються з мовленням

Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ 

О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя 

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх

Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький

Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій

Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?

О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно..

1

2

З

4

впевненість або невпевненість;

емоції мовця;

порядок викладу думок та зв'язок їх між собою;

джерело повідомлення

Наш тренер… Дніпро перепливти.

… весна вже настала?

Кожен … мріяти про велике.

… орел здійнятись вище хмар?

Це була, так би мовити наша фамільна ворона.

Правду кажучи, дика гуска ота повз нас і не летіла, і не пливла, проте ми її заполювали.

Може – спить вона тепер солодким сном, листячком у грушевому дуплі прикрившись.

Отже: голову його не так легко вирізнити в темряві степу.

А спори, наприклад, опенька, можна розгледіти, якщо покласти шапку зрілого гриба на темний папір

Але, мабуть, найдивовижніше у цієї рослини – її шишки

Даруйте, чи можна зайти до кабінету?

На жаль, квітки папороті ніхто ніколи не бачив

кома;

лапки, тире, двокрапка;

тире;

крапка з комою.

пишеться з нового рядка;

пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;

пишеться з нового рядка і береться в лапки;

пишеться без лапок і без дужок.

береться в лапки;

виділяється як пряма мова;

пишеться без лапок;

пишеться у дужках.

Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй і не ваб даремне.

На шляху, прощаючись, Люба сказала Ти б колись, Михайлику, і до нас заскочив. Ідеш собі з ковзанки, то й заверни в наш двір.

Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші сказав Валерій Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів і радий, що зрозумів вчасно. 

Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати.