Домашня робота. Речення з однорідними членами

До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою (О.Довженко).

Перші зорі виткнулися на ясному й теплому ще небі (Ю.Яновський).

Обидва почували себе добре лише один коло одного (Ю.Яновський).

Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.(За Ю.Збанацьким).

Без коня навіть шовкова дорога муляє (Народна творчість).

У темряві густій тяжкій, і рівній прокинувсь я (М.Рильський).

Наближення зими у всьому серце чує – і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках (В.Сосюра).

Усе навколо: дерева, птахи, люди – сповнені весняної, пружної, нестримної сили (В.Собко).

Велика, грізна тиша висить над степом над залитою сонцем висотою (О.Гончар).

Ні розвага, ні просьба, ні грізьба: ніщо не помагало (М.Коцюбинський).

На птахів хотіли подивитися і великі і малі (А.Давидов).

Дмитрик намагався викрутитися і так і сяк (М.Коцюбинський).

За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і комбайнів (А.Давидов).

Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього… (І.Нечуй-Левицький).

Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В.Сосюра).

Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави… (В.Симоненко).

На морі темно, аж чорно (М.Коцюбинський).

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т.Шевченко).

І в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється (Марко Вовчок).

У ясні сонячні дні з голубого неба ллються на землю дзвінкі пісні жайворонків, солов‘їв.

Восени уже з дорослими дітьми відправляються пернаті мандрівники за моря й океани.

Вадик чогось тривожився, пильнував, не спускав очей з прибережної смуги і присутніх на ній.

Ввечері граки посідають біля своїх гнізд і сплять до ранку.

Один із дослідників пропонував прийняти в основу класифікації писанок такі назви, які подають самі писанкарки, а саме: «трав‘янки» «голубці» «гребінчик» «хрестик» «безконечник».

Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово – розцвітай же, слово! (П.Тичина).

Їй сняться хмари і липневі грози, чиясь душа прозора при свічі (Л.Костенко).

Та не з братом, не з сестрою – з німими стінами на чужині (Т.Шевченко).

Спинився – волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків (С.Васильченко).

1

2

5

7

3

Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене якоїсь загадкової сили.

Учитель - це три світи: теперішній, минулий і майбутній.

Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом.

На все осінь щедра: на кавуни, і на дощі, і на холодні роси.

У наших ріках водяться різні породи риб: а саме щука, лин, лящ, сом.

Усі українські музичні інструменти поділяються на ударні духові та струнні.

Крім того для створення шумових ефектів використовували деякі предмети побуту як-от підкову рубель качалку тощо.

В обручі робили прорізи, куди вмонтовували маленькі дзвіночки металеві пластини-брязкальця усе, що могло видавати дзвін.

Інші ударні інструменти тулумбаси бугаї набули великого поширення на Запорозькій Січі.

Наш народ створив також цілий ряд духових інструментів наприклад сопілку трембіту ріг сурму трубу волинку.

З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Чарами віє від необмеженого синього простору.

Ранковий легкий вітер розганяв залишки туману.

Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою.

Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкість вірність.

Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця.

Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах.

Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала тиша.

Земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі усе в чеканні.

Невеликі карі очі блищали з-під чорних брів.

Бурхливе вранішнє море хлюпало в сонний берег.

Обережні приглушені кроки наполохали сарну.

Легка синювата пара здіймалася над розігрітою землею.