Контрольна робота. Синтаксис. Пунктуація. Просте речення. Двоскладне речення Інклюзія

поширені та непоширені

повні та неповні

односкладні та двоскладні

прості та складні

Вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає.

Коли ідеш ранковим полем, там грають бризки від роси.

Жити щасливо мусить кожна людина.

Слова — полова, але огонь в одежі слова — безсмертна чудотворна фея.

Червоне сонце закотилося в імлу й пірнуло за обрій.

Живе полум’я жагуче здійнялося вгору й засичало.

Снігопади припинилися, і над селом розпогодилося.

Нехай добро заглядає у кожен дім і сіє своє золоте добро.

 Що ж воно таке, отой берег дитинства (В.Скуратівський)

Хто серця чистого добро злобою чорною поборе (М.Рильський)

Слово, чому ти не тверда криця (Леся Українка)

Сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди (Олександр Олесь)

Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

Намотати на вус – означає добре запам’ятати.

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.

Щире кохання – то великий скарб.

Прожити вік – не поле перейти.

Затихне і знову журитись почне.

Умовились ми з Василем на річку піти на цілий день.

Я дуже радий вам допомогти.

Лісове болото обступили білокорі верби.

Ще здалеку побачили чотири берізки.

Стоять віддалік одна від одної три верби.

Учень бездоганно описав степ.

У темних кущах безжурно кувала зозуля.

Сльози гарячими струмками побігли по щоках дівчини.

Холодний вітер впивався в обличчя.

За парканом нашого двору починається узлісся.

Гарячий промінь по підлозі котився м'ячиком.

Він пам'ятає шаблю гостру.

Мама була вчителькою.

Перехожі з подивом зиркали на дівчину.

Од переляку на його лобі виступив холодний піт.

Палаюче сонце висить над степом.

Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Кулі прошивали повітря щоразу густіше.

Бурлаки звернули в яр на відпочинок.

чи лінивого не молотом, а голодом.

Сергій повільно піднявся трапом.

Спросоння Пашко злякався.

підмета

додатка

обставини

присудка

означення