Повторення й узагальнення вивченого про складне речення

а) Частини складного речення з різними видами зв'язку поєднуються тільки сполучниками сурядності.

б) Частини складного речення з різними видами зв'язку поєднуються тільки сполучниками підрядності.

в) Частини складного речення з різними видами зв'язку ніколи не поєднуються сполучниками.

г) Частини складного речення з різними видами зв'язку можуть поєднуватися сполучниками сурядності, підрядності, сполучними словами та інтонаційно.

 а) Про юність золоту, що одцвіла зорею, лишились старості лиш спогади одні. 

 б) Осінній вітру крок, і хмари над землею, і пада жовтий лист в вечірньому огні. 

в) Коли почую твій співучий голос і легкий сміх навколо забринить, мені здається: серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить. 

 г) На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, в яких краях ходив, з якими людьми зустрічався.

а) Зростала певність, що все скінчиться добре, – і Соломія зазнає ще щасливого життя.

 б) Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихати, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались.

в) По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку; за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у чорний колір.

 г) Гарний сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались.

а) Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. 

 б) Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.

в) Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

 г) Сон раптом щезає, як змитий водою, і баба чує своє маленьке тіло, якому твердо і зимно лежати долі, на тоненькій ряднині, у вогкім кутку.

 а) Соломія не знала, як і коли це сталося,– втома і шум комишу приспали її.

б) Остап подавсь на розвідки і скоро вернувся, щоб заспокоїти Соломію: скрізь тихо, спокійно, днина тепла й ясна.

в) Гості почали прощатись, але тут Тетяна Степанівна згадала, чого вона, властиве, прийшла.

г) Кілька разів Остап ускакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалася на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знову мчали вперед, добуваючи останні сили.

а) Три частини.   

б) Чотири частини.

 в) П’ять частин.

г) Шість частин.

а) Сурядний і підрядний зв’язок.  

б) Безсполучниковий і підрядний зв’язок.

в) Безсполучниковий і сурядний зв’язок.

г) Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

а) дві     

б) три

в) чотири

 г) п'ять

А)...але птахи не поспішали покидати гнізда.

Б)...краплини дощу виблискували на траві.

В)...хоча небо все ще було затягнуте хмарами.

Г)...і було видно дерева понад шляхом.

А) Білястий серпанок над городами, півні кричать, і птаство багатоголосе щебече.

Б) Де недавно були піски, наливаються соком плоди і хвилюються лани золотої пшениці.

В) На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси й рух усякий завмер

Г) Коли почалася гроза, гра припинилася, і діти кинулися бігти додому.

А) Коли тиша навшпиньки заходить у ліс, тоді листя горнеться до гіллячки, і вітер швидкокрилий лягає спати.

Б) Коли він торкнувся смичком до струн скрипки, все на світі зникло і залишилася тільки музика.

В) Море так невпинно голубіє під стінами скель , а сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.

Г) Рожевий пил спадав, синіло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави.

А) Квартири Чубинських гості добре не знають, бо вони недавно переїхали сюди, а коли побачать замкнені віконниці, то подумають,

 що дім порожній.

Б) У вікна било полудневе проміння і видно було, як цілим морем пливли кудись ще зелені ниви, дев’ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля.

В) Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу, і коли хлопець зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужка лісу. 

Г) Покірливо дав я себе забрати і, поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє, вбирав у себе спокій рівнини, синю дрімоту далеких просторів.

А) 1

Б) 2

В) 3

Г) 4

А) ( ), ( ),[ ].

Б) [ ], ( ), ( ).

В) [ ], [ ], ( ).

Г) [ ], ( ) .

Чому так слізно сонце світить, криється у млах?

Чом туга так мене зв'ялила, додолу смуток гне?

Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

...руйнуючи все на своєму шляху.

...понісся бешкетувати до ставка.

...такий бажаний у ці спекотні дні.

...море зашуміло й захвилювалося.