Контрольна робота " Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.. Текст.

Складним з різними видами зв'язку є речення

А)Пізнаваймо самих себе;хай при цьому не збагнемо істини,проте впорядкуємо власне життя.

Б)І як навіть найгустіший дим не в силі заступити сонця, так і найчорніше зло не в силі подолати добро.

В) Відгримлять грози,відшаліють урагани,одбахкають блискавки зла й незгоди..

Г)У вересні і першій половині жовтня було ще досить тепло,І Котляревський часто водив свого вихованця по околицях, гуляв з ним у лісі і розповідав безліч історій.

Складним із сурядним і підрядним зв'язком є речення

А)На його картині Тарас у зажурі прихилився до дерева,гілля якого так густо заповнило простір,що в ньому заплутались і люди,і птахи,і саме небесне світило.

Б) Мудрий не все каже,що знає,а дурний не все знає,що каже.

В) Як ось і море стало грати,великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись.

Г)Тільки крота не видно було: він кидався глибоко в норі з поверху на поверх свого житла й не тямив, що воно там коїться нагорі.

Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв'язком утвориться ,якщо до частини "Уранці вітер ущух,повітря сталопрозорим..." додати фрагмент

А)...але птахи не поспішали покидати гнізда.

Б)...краплини дощу виблискували на траві.

В)...хоча небо все ще було затягнуте хмарами.

Г)...і було видно дерева понад шляхом.

Не знаю,чи то з усіма таке діється,але згуки пісні,що торкалися мого вуха,лягали перед очима фарбами,малювали мені з дивною яскравістю цілі образи.

Правильну кількість частин цього речення вказано в рядку

А) дві

Б)три

В)чотири

Г) п'ять.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А) Білястий серпанок над городами,півні кричать, і птаство багатоголосе щебече.

Б) Де недавно були піски, наливаються соком плоди і хвилюються лани золотої пшениці.

В) Коли почалася гроза, гра припинилася, і діти кинулися бігти додому.

Г) На селі хутенько, як сонечкозакотилось,помовкли голоси й рух усякий завмер.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А)Рожевий пил спадав, синіло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави.

Б) Коли він торкнувся смичком до струн скрипки, все на світі зникло і залишилася тільки музика.

В) Море так невпинно голубіє під стінами скель ,а сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.

Г) Коли тиша навшпиньки заходить у ліс, тоді листя горнеться до гіллячки, і вітер швидкокрилий лягає спати.

Схемі [ ] ,( ), [ ] , ( ) відповідає речення

А) Вибалок затоплено різнотрав'ям,що хлюпає в груди, по хвилях різнотрав'я вигойдуються білі,рожеві,червоні та жовті квіти,мовби спалахують відбляски на поверхні теплого моря.

Б) Мати вірила: земля все знає,що говорить чи ду має чоловік; на самоті вона тихенько розмовляла з нею,довіряючи свої радощі,болі й просячи,щоб вона родила на долю роботящого ,і ледачого.

В) Людей,які прийшли з доброю місією,чистим серцем чи доброю новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною.

Г) З-за хмар прозирнуло сонце, і стало видно далекі сірі села,ріденькі переліски,припушені інеєм,та чорну смугу дороги попереду,що п'ялася посеред снігів на гору.

У реченні Сонце заглядало у вікна (1) та лелека кружляв над подвір'ям (2) і придивлявся (3) чи не вибігли діти (4) аби привітати його ( О.Квітневий)

кому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А)1

Б) 2

В) 3

Г) 4

Прочитайте речення.

Життя наше - це подорож, дружня бесіда - це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.

Структуру цього речення передає схема

А) ( ), ( ),[ ].

Б) [ ], ( ), ( ).

В)[ ], [ ], ( ).

Г)[ ], ( ) .

   Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню.І це цілком природно. Протягом року хлібороб ,якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того,як защедрив урожай, залежали статки селянина,його добробут і майбутнє. Тому із серпнем – вінцем року – люди пов’язували свої найсокровенніші надії.

   Але одна справа – виростити врожай, а інша – вчасно зібрати збіжжя. Невипадково в народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні справи,намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, бо ,як мовиться в прислів’ї,»серпень втоми не знає – усе збирає,припасає».

(1)Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2).До таких належали більш чи менш значущі свята,якими регулювали працю й відпочинок. (3).Лише для серпня народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4).Традиційний агрокалендар свідомо зробив виняток місяцеві жнив. (5).Для цієї пори року існувало золоте правило,що опредметилось у народному прислів’ї: «У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздоженеш.

Правильну кількість мікротем у цьому тексті вказано у варіанті

А)одна

Б)дві

В)три

Г)чотири

Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню.І це цілком природно. Протягом року хлібороб ,якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того,як защедрив урожай, залежали статки селянина,його добробут і майбутнє. Тому із серпнем – вінцем року – люди пов’язували свої найсокровенніші надії.

   Але одна справа – виростити врожай, а інша – вчасно зібрати збіжжя. Невипадково в народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні справи,намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, бо ,як мовиться в прислів’ї,»серпень втоми не знає – усе збирає,припасає».

(1)Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2).До таких належали більш чи менш значущі свята,якими регулювали працю й відпочинок. (3).Лише для серпня народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4).Традиційний агрокалендар свідомо зробив виняток місяцеві жнив. (5).Для цієї пори року існувало золоте правило,що опредметилось у народному прислів’ї: «У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздоженеш.

У тексті НЕМАЄ мікротеми

А) Святкові дні для відпочинку.

Б)Серпневі жнива.

В)Особливе місце серпня з-поміж місяців.

Г) Як виростити гарний урожай.

Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню.І це цілком природно. Протягом року хлібороб ,якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того,як защедрив урожай, залежали статки селянина,його добробут і майбутнє. Тому із серпнем – вінцем року – люди пов’язували свої найсокровенніші надії.

   Але одна справа – виростити врожай, а інша – вчасно зібрати збіжжя. Невипадково в народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні справи,намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, бо ,як мовиться в прислів’ї,»серпень втоми не знає – усе збирає,припасає».

(1)Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2).До таких належали більш чи менш значущі свята,якими регулювали працю й відпочинок. (3).Лише для серпня народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4).Традиційний агрокалендар свідомо зробив виняток місяцеві жнив. (5).Для цієї пори року існувало золоте правило,що опредметилось у народному прислів’ї: «У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздоженеш.

У третьому абзаці тематичним є речення

А) перше

Б) друге

В) третє

Г)четверте

Д)п'яте.