Контрольна робота. Складнопідрядне речення

Свинцем набрякли сиві хмари, а сонце зникло якось враз.

Косили сіно лугове, і пахла м’ята.

Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.

Нехай радіє правдонька, а кривда чеше ніс.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Бліде небо мигтить зірами до блакиті, що оповила степову далечінь.

Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть.

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.

Де щастя упало, там і приятелів мало.

І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

1г, 2а, 3д, 4б.

1а, 2г, 3д, 4б.

1г, 2д, 3а, 4б.

1г, 2б, 3д, 4г.

Полум'я стояло рівно наче свічка палала.

А дощ періщить так що аж ліс гуде.

На долонях несу пташенятам води що росою скотилася з теплого колоса.

І дивно всім що перед бурею такого затишшя не було зовсім.

Ростуть слова, немов росте трава.

Був дуже веселий, бо поталанило йому дивовижно.

Старий поволі пішов на пасіку, щоб попрощатися з бджолами.

Де коріння, там і дерево.

Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти.

Треба йти тільки проти вітру, щоб не збитись з обраної дороги.

Мене завжди хвилює пісня, коли її співає чисте серце.

Як ото після градобою колоски на ниві підводяться так зараз підводяться, відходять душею люди.

Крім цмину піскового на Україні ще поширені цмин щитоносний, який зростає на приморських пісках Азовського та Чорного морів, і цмин запашний.

Хочеться, щоб не було краю безмежному палахкотінню блакиті вінценосному сяйву сонця.

Біленькі хатки з темними й жовтими солом’яними покрівлями визирали весело всміхаючись з невеликих садочків, що зеленіли мало не в кожному дворі.

Там, де старе річище Дніпра сходилося з новим праворуч ішов рукав, замикаючи водяне оточення.

Не надивлюсь, не намилуюсь, як гай зимовий занімів.

Осінь схожа на теплі долоні жінки, що лежать, притомившися, на колінах.

Хай слово мовлене інакше - та суть в нім наша зостається.