Контрольна робота. Складнопідрядне речення.

а) В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає.  

 б) Обрій почала огортати все густіша і густіша темрява, і небо стало схожим на  синьку, густо  розведену в воді. 

  в) Подихав свіжий вітерець; по ставку плигали маленькі хвильки і сріблом блищали  на сонці.

а) Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.   

  б) Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.    

  в) Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

 а) Де праця, там і пісня.   

  б) Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь –якої теорії, є всесильний час. 

  в) Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть.

а) Де мало слів, там більше правди.   

 б) Що вище піднімались, то ставало холодніше.  

 в) А я люблю, як у вечірній час сопілка заспіває переливна.

  а) Бліде небо мигтить зірами до блакиті, що оповила степову далечінь.  

  б) Люблю слухати, як гудуть бджоли.

    в) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

а) Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.  

б) Де щастя упало, там і приятелів мало.    

в) І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.

 а) Я вірю в те, що вернеться тепло.  

 б) Звідки птах випурхнув, там і гніздо знайдеш.   

в) Те, що було нам співучим, ясним, хай ще дужче рясніє другим, ранком співається, днем наливається, в добрім здоров’ї, в науках кохається.

а) Перед глазами поставав образ сина, коли він був ще зовсім маленьким; 

б) Перед очима поставав образ сина, когда він був ще зовсім маленьким; 

в) Перед очима постав образ сина, коли він був ще зовсім маленьким. 

а) Дрібні хвилі зливались докупи, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадалися до берега, падали на пісок і розбивалися на білу піну.

б)  Там, де шахти розпростерли темні крила над селом, вже за обрієм блиснуло золоте зорі весло.

в) Вогню не засвічували, бо ясно світив місяць у небі. 

а) Андрієві було тільки дев'ятнадцять років, хоча через свій зріст він видавався вже до­рослим парубком.

б) Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бро­дять мої думи і пісні мої.

в)  Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу.

а) На дні повільно хмари темно – сині повзуть, немов підводні кораблі.

б) І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії.

в) Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче. 

а) Закінчували свій трудовий день з тим, щоб завтра новий день продовжувати з новим завзяттям.

б) А сонечко встане, як перше вставало.

в) Як дбаєш, так і маєш.