Підсумкова контрольна робота

Частина складного безсполучникового речення поєднується за допомогою сполучників сурядності

Складнопідрядне речення - це речення із сурядним і безсполучниковим зв’язком

Частини складного безсполучникового речення поєднуються за допомогою сполучників підрядності

У складних реченнях, до яких входять декілька простих, можуть бути різні види зв’язку: сурядний і підрядний, сполучниковий і безсполучниковим

Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоду, красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди, що їх у народі звуть вовчими.

Весну, либонь, зачарували, а тепер вона чекає на слово, яке відразу випустить на волю.

Ще дивен дим, і хата ще казкова, і ще ніяк нічого ще не звуть.

Я звідав відчуття, ніби переді мною відкрився світ, де все казкове.

Йому здавалося, що живе споконвіку на цій безмежній землі: таке довге було життя, наповнене думами й спогляданнями великого таємничого світу ...

Запахло сонцем, воском і зелом, в мосянжне колихання передліта летить бджола.

Небо чисте, на заході якісь дві-три хмари, а гримить на грозу.

Тут було прохолодно і вогко, і трава, що росла біля води, кучерявилась зеленими верхівками.

Село також у тумані, але з гори видно, як сонце прудко біжить десь із поля.

Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статися у цьому світі, щось неминуче станеться.

Так це ім’я прилипло до Івана, пізніше письменник додав до нього прізвище Черемшина, яке взяв від назви річки Черемош.

Хлопець підняв голову: з гілки перестрибнула білочка, а вище, на стовбурі, стукав дятел.

Вишнево-яблуневі садки, що сьогодні зранку були такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, і село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.

Я слухав рідну пісню, мову, і вона лилася струмком, у якому сплелися запахи калини і чебреця.

Мрячився дощ, при горі-долині миготіло вогниками село, гуркотів у небі високий літак.

Таємниці природи всюди, тільки розпізнати їх зумій, і неодмінно збирати їх треба до схід сонця, коли зілля ще в росі, коли воно чисте.

Розумн...нький, інж...нер, с...рйозний

Тр...мтіти, з...лений, крол...к

Літ...чко, в...ртлявий, мереж...во

Розсудл...вий, сон...чко, мар...во

Носити, летіти, цокотіти

Стояти, спати, бігти

Лежати, бачити, муркотіти

Жити, чути, сіяти

(не)виконавши завдання

(не)високий, але кремезний чоловік

ще (не)прочитані книжки

(не)змінюване слово

Довір...я, сім...я, дит...ясла

Сузір...я, голуб...я, цв...х

Св...ято, мавп...ячий, черв...як

Лук...ян, об...єкт, тьм...яний

Спасибі, донечко тобі за суниці і за те, що прийшла до нас.

А деякі найдрібніші пташата, виявляється, перелітають море, влаштувавшись верхи на журавлях.

Ви писали про соловейка, про місяченько, квітоньки, тужили по минувшині, присвячували свої твори коханій, почували себе самотнім і трошечки неземним.

Пісне, моя ти підстрелена пташко, мусиш замовкнуть і ти.

Під гіллястим дубом старенька лавка, вкрита сірою трухлявиною.

Аж теплою хвилею обдало Тоню при згадці про батька, про його запальність та гостру, гоноровиту вдачу.

А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки.

Добриня поминув густо забудований халупами ремісницький посад.

Грайливе весняне сонце пригріло: задзюркотіли струмки, ожили дерева; і на душі стало спокійніше.

Василько пірнув по шию і, відчувши під собою холодну глибочінь, повернувся до берега.

Вершники промчали Софійські ворота і, ввірвавшись на Бабин торжок, оточили великокнязівський двір.