КОНТРОЛЬНА РОБОТА СКЛАДНОПІДРЯДНІ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ.

дві;

три;

чотири;

п'ять.

вказує на наслідок того, про що йдеться в головній частині;

вказує на явища, всупереч яким відбувається дія, названа в головному реченні;

вказує спосіб дії головного речення;

вказує час дії, що відбувається у головному реченні;

обставинне часу;

обставинне наслідкове;

обставинне умови;

обставинне допустове.

Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво без зірок (В. Сосюра)

Не бійся досвітньої мли, досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Леся Українка).

Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить (В. Сосюра).

Україно, рідна Батьківщино, доки жити буду, доти славитиму тебе (В. Сосюра).

 Скільки хвиль у бурхливому морі, стільки співів у серці моїм (Леся Українка).

Але ж чудно мені, що й сам я не знаю, за що так люблю безчасную тую Вкраїну мою (П. Тичина). 

Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть, і як з зітханням зливається їх сміх (О. Олесь). 

Психологи досліджують, від якого моменту починається спілкування людини з навколишнім світом, коли дитина починає сприймати, розрізняти звуки людської мови (КУМ). 

На крилах фантазії думки літають в країну темної ночі, де промінням грають де любо так сяють лагідні весняні очі (Леся Українка).

Ви (квіти) принесли мені стільки радощів, що я б ладна іще раз усе пережити, щоб тільки малювати вас (К. Білокур).

Весни такої не було й не буде, як та була, що за вікном цвіла (Леся Українка). 

Як не хочеш, дівчинонько, дружиною бути, то дай мені таке зілля, щоб тебе забути (Народна творчість).

Якби не жовте листя в садах, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький).

Стоять вишні і журяться похилі, що в хмари сонечко зайшло, що листя й квіти облетіли, що їх снігами замело (О. Олесь).

Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати (Л. Костенко).

Сиву голову шануй, аби й сам такої нажив (Нар. творч.).

І скрізь, де тропа моя в’ється, лишав я частиночки серця (І. Драч).

 І дві вербички стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л. Костенко). 

Як зерно вродиться, то золото само прикотиться (Нар. творч.). 

Хай мені зоріють зорі, доки сонце моє спить (Олександр. Олесь).

вказує на мету, про яку йдеться в головній частині.

 на час дії, що відбувається у головному реченні.

на те, як саме відбуватиметься дія в головному реченні.

на напрям або місце дії, що відбувається у головному реченні.