складне речення з різними видами зв'язку

Білі мухи налетіли все подвір’я стало біле..

Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б’ють меди скажені

Була б охота знайдеться робота.

Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

Я відчуваю день минає 

І слова не можна зрозуміти такий зчинився гамір

Махнула осінь в ліси вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами 

 Десь за річкою гув болотяний бугай в осоках покахкувала час від часу дика качка

Приїхали до лісу зійшло сонце

Прийшов ранок збудились дороги 

.Я знаю мова мамина свята

Не штука ганьбити штука ліпше зробити

 Вже листопад підкрався з-за дубів, і гай знімає золоту перуку

На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара

Це був останній вечір, проведений на Україні.

Рум’яна осінь хилить віти, горіхи жовкнуть на ліщин

Років тягар ляга мені на плечі,мій полудень зі мною вже на «ти»,і все частіш повторюю, до речі: життя прожить — не поле перейти.

Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав.

Стоїть явір над водою на воду схилився сидить козак у неволі тяжко зажурився

Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в прах зоряну павутину

3 того вечора я часто приходив до дядька Себастьяна, і коли він мав час, ми разом читали якусь книгу, газети чи гомоніли про всяку всячину.

Туман пах бузковим цвітом, а, коли почав розходитись, крізь його тонкий просинюватий серпанок виступили по горі бузкові вали 

3 цієї хвилини все те, що він бачив навколо себе, чув і відчував, повнилося для нього новим змістом: йому ніби вставили інші очі, і він ними бачив тепер те, чого раніше не помічав, йому ніби підмінили душу, і він відчував те, про що раніше не здогадувався 

Ліс був смерековий, планово саджений, бо смереки заступали одна одну, як солдати в рядах, і творили своєрідні тунел