Контрольна робота з теми "Безсполучникове складне речення"

Пішла б же я утопилась – жаль душу згубити.

Зілля дива наробило – тополею стала.

Захочеш свіжини – приходь на вечерю до нас.

Зійшло сонце – ляшки-панки покотом лежали.

Гаряча хвиля раптово вдарила в серце у руках він тримав гарно вишиту шовковою заполоччю лляну сорочку.

Климко підвівся ноги одразу загули і налилися гарячим.

 На луках туманець при самій воді стелеться лелеки вздовж болота походжають.

Дивлюсь позаду мене вода озеро.

У житах заблудилась дорога нагорбатились верби над нею за ними прокльовуються зорі.

Повалило снігом потонули в ньому хати і дерева невидима собачня потягнула свої зморені голоси по своїх домівках.

Небо над Києвом висіло похмуре беззоряне принишкле воно теж ждало чогось лихого тяжко дихалося під таким небом город був наче накритий ним здавалося все має тут задихнутися ще до ранку.

Тут уже  зблискували вогні чулися людські перегуки й перемови гоготіло полум’я в печах роздмухувалися горни в кузнях.

Раптом моє серце тенькнуло опустилося трохи вниз і радісно завмерло невдалік від отруйного стебла воронячого ока стоять два близнюки-червоноголовці.

Море чисте спокійне небо голубе сонячне проміння скопом сиплеться у воду.

Не було ні хомута ні голобель ніхто не сіпав за віжки вказуючи шлях.

Розпочалися жнива закочуй рукава.

Дощ упав на жито будем краще жити.

Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.

Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

Зрубав дерево посади два.

Сади дерево замолоду на старість як знахідка.

На годину спізнився за рік не доженеш.

Згайнуєш на жнивах хвилину втратиш не одну зернину.

Гримлять травневі грози буяють пишно трави.

У легендах стародавніх   – справедливості немає; все там річ іде про жертви  – та кривавії події. (Леся Українка)

Колись давно в далекій стороні була війна страшна і незвичайна те лихо звалось –  білою війною. (Леся Українка)

Вона була при зброї: у руках був заступ гострий, а в кишені куля. (Леся Українка)

У темряві темній, серед ночі до мене часто гість непевний  – приліта, він поглядом жахає і віта. (Леся Українка)

Виросла там квітка, у темниці: в ямі, ми її зірвали – нехай буде з нами. (Леся Українка)

Чорнокрилі розхбишаки відлітають геть, сердито та хрипко перемовляються між собою.

Із-за лісу, з-за туману місяць випливає, червоніє, круглолиций, горить, а не сяє.

На подвір'ї Сашко пригнувся під вікнами знову, прокрався до груші, почепив на сучок ножа, тихо обмів віником валянки.

Літа мої молодії марно пропадають, очі плачуть, чорні брови од вітру линяють.

Біга Катря боса лісом, біга та голосить.

Сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв Сіроманець!

Ось упала галузка, ось розігнулася гілка, ось з-під листка грабового вивільнилась мережана лопать папороті.

Перші краплі крихітними копитцями пробігли по затоці - починався дощ.

Після пам'ятної втечі у грозову ніч кінь дуже змінився: він став передбачливіший та обережніший.

Дедалі більш видніє, степ ширшає, розпросторюється після нічної мли.

А слово скаже - з пам'яті не викинеш.

Сойка - підступна птиця: вона мастак нищити дрібне птаство і їхнім же голосом веселити себе.

Бджоли раді цвіту - люди літу.

Речення складне, з різними видами зв'язку ( безсполучниковим і сполучниковим сурядним), складається з трьох частин; розповідне, неокличне.

Речення складне, з різними видами зв'язку ( безсполучниковим і сполучниковим сурядним), складається з двох частин; розповідне, неокличне.

Речення складне, з безсполучниковим зв'язком, складається з трьох неоднорідних частин; розповідне, неокличне.

Речення складне, з безсполучниковим зв'язком, складається з двох однорідних частин; розповідне, неокличне.

Речення просте, поширене, двоскладне, ускладнене, повне, розповідне, неокличне.

1 - В, 2 - Б, 3 - А

1 - Г, 2 - Б, 3- А

1 - Г, 2- Б, 3- В

1- Г, 2 - А , 3 - В