Контрольна робота з теми "Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку"

складнопідрядним реченням;

складним синтаксичним цілим;

складною синтаксичною конструкцією.

 Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну. (В.Симоненко.)

На світі у кожного сонце своє; любенько живеться, як сонечко є. (В.Александров.)

З вітром шепочуться квітки, пісня дзвенить про любов, і над свічадом ріки місяць примарний зійшов. (В.Сосюра.) 

Достигло літо, налилося жито, і звідусіль ідуть чужі женці. (О.Ольжич.)

 Б’ється серце чуло, як світиться вікно – все давно минуло... (В.Сосюра.)

Отак мені привиділось сьогодні, коли вертавсь уранці від ріки: каштан – неначе церква великодня. (Є.Гуцало)

Земля в обіймах супокою, їй дня, що згас, не повернуть. (В.Сосюра.)

Знаю я, моє не згасне ім’я: кров свою віддав пісням моїм я, що мене продовжать у житті. (В.Сосюра.)

Вже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою! (В.Сосюра.)

Над річкою в чистім полі могила чорніє де кров текла козацькая трава зеленіє. (Т.Шевченко.)

Мелькають червоні жупани  вирує кипить Дніпро і Байда стріляє в султана підвішений за ребро. (В.Симоненко)

Розвалювалася темрява  коли з-під неї виходила земля і вилітав жайворонок. (М.Стельмах.)

Настане день настане час і розіллється знов медами земля що освятив Тарас своїми муками-ділами. (М.Рильський.)

Виявляється коли їм скрута птахи просто горнуться до людини вони зовсім довіряються їй. (О.Гончар.)

Я краще люблю підводою бо коли дорожиш свободою топай брате як Сковорода але то вже твоя біда. (І.Драч.)

Вікові ялини, сосни і кедри своїм віттям закривають сонце, тому в тайзі завжди моторошна півтемрява.

Після обіду дуже хотілося спати, але командир наказав прочесати стоги, що виднілися за хутором...

Справедливо кажуть: немає буднів - є буденні люди.

три

чотири

п'ять

підрядним і безсполучниковим зв'зком

сурядним і підрядним зв'язком

сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком

 Курок сухо клацнув, і від того вовчиця схопилася на ноги, а здоровенний вовк скинувся на задніх лапах, як схарапуджений кінь. 

 Досвідчені мисливці розповідають, що є такі гончаки, які знають, де причаївся звір. 

  Усі суперники вертіли гарячково коліщатами, коли Андрійко вмить придавив свою метавку до землі черевом, нап’яв тятиву руками, аж у суставах хруснуло, а наступної хвилини стріла влучила в середину круга. 

 Сходив місяць, і було видно, як над водою струмує прозорими пасомцями молоденький туман, а в пущах зблискує дрібна, ще недорідна роса. 

  У прозорих голосах самотніх птахів начебто теж додалося сонячної снаги; верхівки дерев, погойдуючись, уже не тонуть в мороці, а купаються в м’якій, прохолодній тиші. 

 Ви виявляли ті чи інші здібності, поки одна не брала гору над іншими, тоді ви вже орієнтувались на певний фах і роботу, що стелитимуть вам дорогу у життєвій кар’єрі. 

  Ще якийсь десяток днів — і скоро лютому кінець, але чомусь не хочеться думати про те, що ці безмежні сонячні усмішки зникнуть разом із снігом і зимою. 

  Нині кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервом відчувати його болі і тривоги, нині кожен мусить почувати себе органічною часткою великого собору людської цивілізації, щоб самовіддано тримати на собі його споруду. 

 Сніги зацвіли так, як іще не цвіли досі, і сяйво розквітлих снігів наче аж гримить нестримною радістю, і все довкола перейнялось її настроєм — дерево і пташка, протоптана до колодязя стежка й людина, що йде з відрами по воду. 

  На струмені гусакові відлягло від серця, і він вів гніздо, не підштовхуючи його лапами: гніздо несло перед очима в бистру темінь, і гусенятко не могло надивитися на свого зграбного тата. 

 У просторій хаті, куди зайшли всі, було тепло: від обкладеної кахлями груби пашіло прниємним духом. 

Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоду, красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди, що їх у народі звуть вовчими. 

 Перший напад на громадські права було відбито, але тухольці не радувалися завчасно, вони добре знали, що се тільки перший напад і що за ним треба чекати інших. 

 Яким дивився запаленими очима на витвір рук своїх, а довкола нього розливалося голубе світання, над головою яснішало й промивалося небо, а там, на сході, вже затремтіла рожева пасмуга. 

 Незабаром скінчиться навчання, і я знову матиму змогу ходити купатися на Ворсклу, ловити вудкою рибу, а трохи пізніше збиратиму суниці; не встигнеш оглянутися, як уже поспіють у саду яблука, грушки, а там далі покличуть у ліс гриби та горіхи. 

 [ ], ( ), [ ], [ ].

  [ ], ( ), ( ), [ ]. 

 [ ], ( ), ( ), [ ], [ ].