Контрольна робота з теми "Складнопідрядне речення"

Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка.

Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою.

Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків

Проте він сам не уявляв , яку фатальну роль має ще відіграти ця "симпатична людина" в його житті.

Він все хотів знати, хотів учитися, нагадуючи голодного, що напався на силу-силенну їжі, ризикуючи собі нашкодити.

Юнак мовчки дивиться на вогку пляму, що розповзалася на стіні.

І тільки вранці він здогадався, що означали її слова.

За п'ять-шість миль від лігва струмок розділявся на два рукави, що розходились під прямим кутом і губились у горах.

аби не пропустити жодного слова лектора

ніби від цього залежало наше майбутнє

хоч зосередитись було складно

як учитель пояснював нову тему

підрядні означальні та підрядні з'ясувальні

 підрядні означальні та підрядні обставинні

 підрядні з'ясувальні та підрядні обставинні

 підрядні означальні, підрядні з'ясувальні та підрядні обставинні

коли?

подібно до чого?

якою мірою?

де?

Це вірш про те, як мати виряджала у світ та навчала свого сина.

Андрій був так втішений, ніби хтось подарував йому свободу.

Дивилися жадібними очима на нього, немов шакали на жертву.

Але вечір прийшов не так, як звичайно ходить вечір.

Галька розпитувала, звідки він та де його батьки.

І який прекрасний політ, коли душа знялась у небо й вільно долає безмежжя.

Він часто ховася там, де його ніхто не міг знайти.

На тому місці. де влітку видовжувалася коса, порався біля човна дядько Ігор.

Туристи зупинилися біля селища, звідки...

Зустріч відбулася у кафе, яке...

Стріла влучила туди, куди...

Сім'я мешкала у дерев'яному будинку, де...

Але минуло ще кілька хвилин, поки Галина набралася духу й різко подзвонила.

Коли тобі заманеться написати мені, пиши на таку адресу.

Часом Десна розливалася так пишно , що у воді потопали цілі ліси й сінокоси.

Піднялися ми по східцях на майдан,що перед музеєм.

оскільки вчора була сильна хуртовина.

хоча надворі була рання весна.

тому що не була розчищена від заметів.

так що не можна було доїхати до міста

1-Д, 2-В, 3-Г, 4-А

1-Б, 2-А, 3-Г, 4-В

1-Б, 2-В, 3-Г, 4-А

1-Д, 2-А, 3-Б, 4-Г

означальне

з'ясувальне

обставинне порівняльне

обставинне умови

1

2

3

4

бо з лісу почулися крики

хоч час на мандрівку був обмежений

аби прислухатись до шуму поля

долаючи нестерпний біль

Туман низинний пливе кошлатий, щоб на озимих заночувати.

Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче.

Якщо ви любите пісні, запрошуйте у гості птаство.

А я люблю, як у вечірній час сопілка заспіває переливна.

Скільки не дивись на море, воно ніколи не набридне.

Листя горобини із зеленого стало жовтим, так що його важко було відрізнити від ягід.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Це було, як співав соловей над рікою.

Андрієві було тільки дев'ятнадцять років, хоча через свій зріст він видавався вже дорослим парубком.

Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої.

 Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу.

І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.

На дні повільно хмари темно – сині повзуть, немов підводні кораблі.

І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії.

Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.

Я вірю в те, що вернеться тепло.

А Благословен, хто викопав криницю.

Б Все, що в світі минає, бачить дзеркало дня.

В Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині…

Г Як не зійде сива м’ята з-під снігу, я сльозами розтоплю холодну кригу.

А Щире слово людям говори, бо в добрім слові є тепло і ласка.

Б Вкраїнський хліб тому такий смачний, що він завжди замішаний на пісні.

В Час — найлютіший кат якраз тому, що він — найгуманніший лікар. 

Г Колись слово «суржик» застосовували українські селяни, щоб називати суміш пшениці з житом, а також борошно з такого зерна.

А Як тільки я приїду, ви зараз знаходите діло.

Б Минула ніч, і сонце білогриве несе на тросі огненному день, і блискітки, швидкі та метушливі, стрибають на асфальті де-не-де.

В Над світом, що став загадковим, я чую подихи, що залишив співець.

Г Сиджу і слухаю, як народжується вітер. 

Арсен примружив очі, аби надовше затримати в уяві картини рідної землі.

Те, що було нам співучим, ясним, хай ще дужче рясніє другим, ранком

співається, днем наливається, в добрім здоров’ї, в науках кохається.

А сонечко встане, як перше вставало.

Як дбаєш, так і маєш.