Контрольна робота з теми "Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами. Безсполучникове речення"

Задощило, і фільмування довелось припинити.

Після дощу вода в бухті скаламутніла, бо в неї з острова нанесло мулу.

Зелена трава горить-палає зеленим огнем, на її довгих листочках грає й сяє чиста роса.

Добре ім"я - найкраще багатство.

Учора ділянку зорали, засіяли добірним зерном.

Слово - клітина мислі, артерія сили духу, і тільки воно єднає різні людські береги.

Часом Десна розливалась так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси.

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм

І виходить русалонька в поле виглядати, щоб побачить милого.

Косарі затягнули пісню так, що аж луна пішла.

Як став місяць серед неба - ревнули гармати.

Місяць світив так ясно, що можна було розгледіти кожен кущик полину, який тільки й ріс тут на пересохлій землі.

У Стеблеві, де кінчається містечко, де Рось розливається з тісних берегів, є дуже гарне місце.

Вже було за південь, коли минули ліс і виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору.

Ми у грозах радісно зростали, щоб у дні ці сонячні прийти, де встають антени над містами і гримлять мостами поїзди.

Він був одним із перших, хто розумів, що над Запорозькою Січчю нависла смертельна небезпека.

Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не збіднюють погляду.

У садку панує урочиста тиша, яка мимоволі примушує прислухатися до того, що діється в твоїй душі.

Він пішов туди, де непокоїлась вода, де глухо стогнали припнуті човни, де з чийогось весла скапували чи то краплини води, чи то краплини часу.

Якщо небезпека застукувала запорожців близько порогів, вони ховалися поміж скелями й по печерах, які й тепер є в скелястих берегах Дніпра.

а не їхня складна мова чи прозова форма.

і ми прагнемо осягнути її глибинну суть.

прихована в алегоричних образах.

саме вона становила сенс життя мудреця.

який по-новому оцінює давно відомі історичні факти.

потім ставлю йому питання, аналізую почуте.

і саме це допомагає мені більше дізнатися про нього.

саме так можна «побачити» його інтелектуальний рівень.

й полегшувати життя в інформаційному світі.

але надмірна залежність від них є небезпечною.

їхня важлива функція – пошук інформації.

бо були створені власне для цього.

Ні талановитий учень, ні досвідчений учитель, ні сивий академік – ніхто не може знати всього бодай з окремого питання будь-якої науки.

Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна.

Десь недалеко вдарив грім – луна котилася глухо, грізно, довго.

Розмалюю я половину героїв у позитивні тони, а половину – у негативні, як це наймодніше зараз.

Хмара грізно суне на Бориспіль темна тиша опада в лиман.

Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.

Небо скоро затяглося хмарами стало мрячити.

стало чути навіть політ бджоли.

навіть дерева стоять безшелесно.

пролунав дзвоник на урок.

усе навколо принишкло.

пахнуть білі гречки.

прийшов травень.

вишні ж уже відцвіли.

розносяться пахощі навколо.