Контрольна робота з української мови ІІ семестр

За лісом сонце сходило й розсіювалося біле плетиво хмар.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

Хочеш їсти калачі- не сиди на печі.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі зорі.

Ось засиніли на небосхилі чи ліс, чи гори.

Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.

Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою.

Люблю твій малиновий усміх і святкову розкриленість барв.

Раділи і садок, і поле, і долина.

Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило із себе дощ самоцвітів.

Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрішнього дня.

Часом насниться синій барвінок, сивий туман і сум чебрецевий.

Сократ говорив рівним спокійним голосом.

Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

У садках темніли купи вишень і стриміли здорові старі дикі груші.

Пролітав буйний вітер у пустелі по полі безкрайому мертвому.

І квіт зорі і спалахи півонії, космічний гул і мовчазний туман усе довкруг в довершеній гармонії звучить урочим ладом...

Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у стареньких пеньках у дуплах у болотній воді.

Згадка про рідну землю завжди і в щасті і в горі і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках

Годі вам, гурт ворогів і прихильних, марні слова промовлять.

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.

Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

Рука в руці — і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

Тебе я земле всю сходив до краю.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було. 

Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що заглушив навіть думки.

Як не гуляла війна по висоті проте не все ще спалила.

У ці дні в школах панує тиша адже канікули настали.

На думку професора посилається більшість викладачів.

Можливо блискавиць крило ці горді коси заплело?

відокремленим означенням

відокремленим додатком

відокремленою обставиною

однорідними членами речення

Я, засипаний сніжинками й зірками, йтиму манівцями неба...

Ми всі із хліба виростали, сину.

Наталка, побачивши вчительку, радісно вигукнула.

На нашій вулиці, замість тополь, край шляху посадили маленькі берізки.

Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале селище.

В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.

Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.

Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і холодків.

1- а; 2- г; 3-б; 4- д; 5-в 

1- б; 2- в; 3-г; 4- а; 5-в 

1- б; 2- а; 3-в; 4- д; 5-г

1- б; 2- а; 3-г; 4- д; 5-в 

1-д; 2-а; 3-в; 4-б

1-г; 2-а; 3-в; 4-б

1-г; 2-б; 3-в; 4-а

1-а; 2-а; 3-д; 4-б

А-3; Б-2; В-1; Г-5

А-2; Б-2; В-1; Г-4

А-3; Б-4; В-1; Г-2

А-4; Б-3; В-5; Г-2