Повторення з української мови за 8 клас.

грає море

біля моря

гав ловити

радий від щастя

Багато українців виїхало за кордон

Батько з сином вийшов у поле

Ми віримо в Перемогу

Грає море зелене, тихий день догора.

Він був на сьомому небі

У всьому сам-один я розібратись маю.

Осінь чарує золотими фарбами

Зараз я спішу

Я люблю малювати квіти

Один буде відпочивати

Дощ почав накрапати

Дівчина як калина

Тепле сонце зігрівало землю

Одного зимового вечора ми дивилися цікавий фільм

Гарна дівчина з карими очима привернула мою увагу

 Осінній сад навіював смуток і тугу

Це...моя робота

Дівчина як калина

Поезія...це завжди неповторність.

Серце...не камінь

Київ - столиця України.

Місяць світив ясно, зорі миготіли в небі

Нам задали прочитати повість "Кайдашева сім′я"

Луна прокотилася гаєм.

Я дуже люблю Їсти морозиво.

Нам було цікаво

 Високе небо грається струмком

Нема у світі цвіту цвітнішого від маківочки.

Василь сильно любив природу.

Христинка стомилася у дорозі.

Ми з подругою живемо поруч.

 Вероніка завжди хвилювалася перед контрольною роботою

Шевченко як поет відомий у всьому світі.

Друзі, висівайте доброту, бо вона  як хліб  потрібна людям.

Не далі як учора ми мали розмову про це.

Ген за видноколом стеляться тумани

Трави пахуть молодістю й літом.

Яскраве сонце світить, але не гріє.

Любіть Україну , як сонце любіть, як вітер, і трави, і води.

Я люблю її волосся.

Вовка ноги годують.

У хаті пахне хлібом.

Нас зустрічають піснею.

Любіть Україну , як сонце любіть, як вітер, і трави, і води.

Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води.

Нас зустрічали піснею.

Пахне хлібом у хаті.

Друга пізнають в біді.

Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води.

Нас зустрічали піснею.

Пахне хлібом у хаті.

Друга пізнають в біді.

Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води.

Нас зустрічали піснею.

Пахне хлібом у хаті.

Друга пізнають в біді.

Трепетні рядки листа в душі навік.

Сива голова матері.

Дивився впевнено їй у вічі.

Уже світає.

Плавай, плавай, качечко, річечкою глибокою.

На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає.

Кругом хати росли старі волоські горіхи.

Дощ шумить, наче весняна пісня.

Небо є чистим безхмарним.

Кругом хати росли старі волоські горіхи.

 У саду росли червоні та жовті тюльпани.

Важка чорна хмара насувалась на місто.

Вечір  гаптував  небеса  і золотом, і  сріблом, і янтарем.

Ми не тільки відвідали музей, а й встигли побувати в картинній галереї.

Ми відвідали не тільки музей, а й  встигли побувати в картинній галереї.

Співаючи веснянки, дівчата беруться за руки й утворюють коло.

Україно ти для мене диво! 

Куди ти сьогодні ділась ?

Серце мовчало, тихо пробиваючи такт.

Мрія полинула із думкою геть у далекі світа.

Тішся дитино допоки маленька .

Та ніч була на диво схожа. 

На диво коло цього питання він найбільше морочився 

Ми все-таки добре відпочили на вихідних.

А я не знаю нічого ніжнішого окрім берези 

Земля, скована морозом, покрилася білим снігом

Засумував на дивані котик не отримавши улюбленої концерви.

Надія ніжністю зігріта допомагає існувати у житті.

Стояла тиха ніч, холодна, вітряна

Сонячні проміння теплі і приємні зігрівали душу й тіло.

У лісі жив самотній вовк розчарований у людях.

Наляканий громом кінь тихенько засопів.

Астрономією тобто наукою про небесні тіла, він цікавився ще з юних літ

Київ одне з найкрасивіших міст світу стоїть на Дніпрі.

І. Франко відомий як фольклорист.

Лаврін  як менший син мав право зостатися в батьковій хаті .

Я це зроблю, замість тебе.

Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.

На світі все знайдеш крім рідної матері.

На відміну від безплідних кучугур земля тут така, що могла б усе родити.

Хлопці бігли не чуючи ніг.

Блакитне небо прокинувшись від втоми чекало нового дня.

 Тато їхав швидко й не зупиняючись на зупинках.

Сашко читав книгу стоячи.

Сніг блискучий та легкий падає на землю.

Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова.

Підеш собі зажурившись гаєм по долині.

Серед ночі над степом ані хмаринки.

Заходило сонце мінялося барвами небо то жовтогарячими то густо-червоними то просинюватими.

Скільки вихололих пташиних родинних вогнищ розкидано скрізь під стріхами хат і клунь на тваринницьких фермах під мостами в штабелях дров у берегах річок.

Гомін різноплемінних мов калейдоскоп облич паркий подих тропіків і гул Атлантики все він приніс з довкола світних мандрів сюди на рідний степовий берег

А джерельця-ключі живуть виструмовують всюди чи з тріщини берега чи з-під корені а то й просто тільки гребни рукою.

До тебе мій дорогий юний друже приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

До тебе Україно струна моя перша озветься.

Микито знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

Пригадайте мамо те прощання край воріт, де сяяла роса.

За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін! 

Ще очі дивились мрійно кудись в місячну морозну ніч.

Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця.

Повечерявши полягали спати.