Контрольна робота за ІІ семестр

А Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви осінь, немає імені їй.

Б Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир

В То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу

Г Над оболонню висять низько білі, аж прозорі, хмари. 

А В кутку під божницею за мість стола стояла вузесенька примостка на чотирьох патлах, убитих в землю

Б Дорогу до кращих результатів запиняє нам та ж сама темнота молдуван бо замість помагати нам у боротьбі вони шкодять їй.

В У нашій лоцманівській замість тополь край шляху виросли металеві щогли, вищі за всяку то полю

Г Щодо моєї роботи то краще не питай. 

А завжди відокремлюється

Б ніколи не відокремлюється

А Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера.

Б Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині.

В Більшість, особливо молодь, вбачали в поїздці до Морниці веселу розвагу

Г Згори, з міста, текли до води запахи вечірніх лип. 

А Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення

Б Крім України, трипільці займали величезні простори Східної Європи: їхні поселення знайдені в Словаччині, Румунії, на Балканському півострові

В Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію, степ

Г У нас, на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. 

А Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами

Б О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!

В Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир.

Г Багатьох дослідників цікавило господарство Кам'янської Січі, особливо металургійний комплекс. 

А Я єсть народ якого правди сила ніким звойована ще не була

Б Зупинений бетоном Дніпро напружує силу води

В Доставлені Хомою боєприпаси були розподілені порівну

А Усі присутні перебиваючи один одного радісно вітали ювіляра

Б Маковей сидячи над апаратом терпляче зносив незлобиві насмішки товаришів

В Перестрибуючи одна через одну хвилі кидались на берег і затихали

Г Дівчина не могла сидіти склавши руки

А Непритомніючи Василь важко застогнав

Б Гуркіт канонади ревів не перестаючи

В А йдучи довелось би брати і жінку

А Хлопці деякий час сиділи задумавшись

Б Цю гімнастичну вправу виконують лежачи

В Відпочивши хлопці зібралися на полювання

А Вона не звикла сидіти склавши руки

Б Орли кружляють у небі, виглядаючи здобич

В Усі з радісним галасом і випереджаючи один одного побігли назустріч гостю

Г Він ішов тихо іноді зупиняючись і вдихаючи свіже весняне повітря

А Марія Заньковецька видатна українська артистка народилася у 1860 році

Б Усе пояснив Ілько менший син

В Під нами прокидався туман а над нами падало й падало листя золоті сльози осені

Г Кухарка Мотря весела молодиця трохи його відгодувала 

А Над всім панує тільки ритмічний стриманий шум спокійний певний у собі

Б Карпо Петрович весь червоний і тремтячий від сміху зійшов із брички

В Молода жінка посивіла й змучена чекала вістей про чоловіка

Г Перед нею з'явився омріяний принц ошатний культурний 

А Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням

Б Шевченко як поет відомий усьому світові

В Як учений, етнограф і фольклорист Франко все життя з палким інтересом ставився до усної народної творчості

Г Йдеться про Загребельного як романіста

А 1а, 2г, 3б, 4в

Б 1б, 2в, 3а, 5г

В 1а, 2в, 4б, 5г

Г 1б, 2в, 3а, 4г

А Вмитий росами зелений світ лящав, висвистував, видзвонював лунко на всі лади

Б Викупаний сонцем колос вклоняється землі

В Ганна підхопила малу Галю, захриплу від плачу

Г Відтискуваний козаками все далі від промовця Степан мимоволі відступав з кола

А стосується особового займенника

Б має обставинний відтінок

В виражений дієприкметниковим зворотом

Г виражений дієприслівниковим зворотом

А … вражають красою дерева.

Б Вражають красою дерева … .

В Дерева … вражають красою.

Г Вражають красою … дерева.

А глядачі

Б футболісти

В тренери

Г вони 

А 1

Б 2

В 3

Г 4

А Знеохочений, до рідного дому блудний син обминає його і йде на знадливі вогні у вікнах чужого дому.

Б Чужа розмовам, юрбам і рекламам, поміж сирен, гудків автомобілів, несеш крізь гамір вулиць і проспектів свою солону і гірку красу

В Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі

Г Я в центрі кола, визначенім сонцем, заглиблю руку в чорний чорнозем — і стеля над готичним храмом сосен спаде на мене зливою озер

А Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон

Б Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон

В Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон,

Г Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

А В обличчя вдарив свіжий день пізньої осені з веселим холодком з терпким подихом голих скверів з неласкавим сонцем.

Б Потім він танцював зі схожою на гречанку дівчиною з довгими косами у білій сукні на високих підборах.

В Подали чудовий торт з вишнями й горішками по біло-рожевому кремі з шоколадом по краях.

Г Невтомний розум людини втілений у корисний труд окрилює її й наповнює життя світлом.

А Він усе забував, крім тремтливої ілюзії волі та влади

Б Славко прийшов і знову став при порозі, несміливий і чужий у великому спортивному залі.

В Зараз на сцену виходить Лілі, і сьомий "Б" сидить на гальорці, і тільки його, Славка Беркути, нема у залі.

Г Всі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.