Моніторинг (9 клас, ІІІ чверть)

1 - Г, 2 - Б, 3 - В, 4 - Д

1 - Г, 2 - В, 3 - А, 4 - Б

1 - Д, 2 - Б, 3 - В, 4 - Г

1 - Д, 2 - В, 3 - А, 4 - Б

1 - Д, 2 - Б, 3 - А, 4 - Г

1 - Г, 2 - А, 3 - Б, 4 - Д

1 - Г, 2 - В, 3 - Д, 4 - Б

1 - А, 2 - В, 3 - Д, 4 - Б

1 - Г, 2 - А, 3 - Б, 4 - В

1 - В, 2 - А, 3 - Д, 4 - Б

На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне.

Стрілянина, якою прорвало враз береги, шматувала повітря.

Характерно, що чим відповідальніша робота, тим більше задоволення від її результатів.

Він забув про весло, що лежало під ногами.

Хоч я був інколи лихий, все ж таки зі старшими вітався чемно.

бо давно хочемо побачити нові ліхтарі.

якщо буде сонячна погода.

який недавно облагородили.

так що побуваємо і в зоопарку.

а потім завітаємо в кав’ярню

А [ ], [ ], ( ), [ ], ( ).

Б [ ], [ ], ( ), ( ).

В [ ], ( ), ( ).

Г [ ], [ ,( ), ], ( ).

Д [ ], ( ), [ ,( ), ].

А Якщо правильно обрати місце - іноді можна все разом відчути - як скажімо, переплітається коріння, як течуть ріки, як наповнюється океан...

Б У пшеничних полях ховались дивні протяги, наче тварини, які щоночі виходили з мороку на зелені вогні диспетчерської, а вранці знову забрідали між стебел, і ховались від пекучого сонця.

В Ми рухаємося своїми маршрутами, потрапляючи в невідомі місця, проникаючи за лаштунки власного досвіду і всі, кого нам довелося зустріти, лишаються в пам'яті.

Г Коли б щодня, неначе вперше, ми відкривали білий світ, що на весняний день зіпершись, дарує нам надії цвіт.

Д Жито вже кинуло колос і змінило барву стебел і листків: до зеленавості влилася сивина, неначебто його хтось попелом трохи притрусив.

А Зацвіли, забуяли вишні, забіліло кругом вночі і кантату весни одвічну замузичили знов дощі.

Б Птицю вабить рідний берег, і лишає вирій птиця, лиш дихне весна із півдня, лиш набруняться сади.

В Я пам'ятаю: сніг на землю падав і припадав до мерзлої землі, а батько вносив яблуко із саду, останнє, що сховалось у гіллі.

Г Як хочеться, щоб всі на світі люди не забули: ти усе ж людина.

Д Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, то лось наче аж полегшав.

А пояснює зміст першої частини

Б виражає причину того, про що йдеться в першій частині

В доповнює зміст першої частини

Г виражає наслідок із того, про що йдеться в першій частині

Д містить протиставлення

А із сурядним і підрядним зв'язком

Б із сурядним і безсполучниковим зв'язком

В із підрядним і безсполучниковим зв'язком

Г із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком

А ...коли з-під снігу виглядають перші блакитні проліски.

Б ...кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі.

В ...час пробудження природи від тривалого зимового сну.

Г ...ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

Д ...у цей час народжуються нові мрії та сподівання.

А означальна

Б з'ясувальна

В обставинна умови

Г обставинна мети

Д обставинна ступеня та способу дії

А Туман пах бузковим цвітом, а, коли почав розходитися, крізь його тонкий просинюватий серпанок виступили по горі бузкові вали.  

Б Я приходив до дідуся, і, коли він мав час, ми разом читали книжку.

В  Коли він торкнувся смичком до струн скрипки все на світі зникло, і залишилася тільки музика. 

Г Він навчився робити сайти, і, коли ми звертаємось до нього, то розраховуємо на його допомогу.

Д Мій біль бринить, зате, коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю. 

А Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом.

Б А речення - мов зоряний разок слів-намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно.

В Батько хай їде орать - його коні знають, а я піду гулять - мене гості чекають.

Г Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку: там набігли на річку високі коноплі й залили берег своїм гострим духом.

Д Стояла тиха й по-своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з-під кожного куща виповзав туман, тому здавалося, що над землею коливалися два неба.

А Коли є і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілкам природне, а коли це зникає, то починаєш докопуватися до причин зникнення.

Б Дивись: де сонце умивалось, там стільки крапель золотих кульбабиних в траві зосталось, що й небо мружиться від них.

В Очі ніби з весен хмари: у них і подив вітру від того білоповеневого цвіту, що затоплює навесні цей підлісний масив міста, і якась сторожкість, яку можна побачити тільки в очах матері.

Г Я цілую щодня твоє небо зоряне, на твоєму плечі спить Мала Ведведиця, і, коли твоє серце десь в Австралії сердиться, в Україні у хмари злітають ворони.

Степ підбігав до кручі і спинився: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море.

Де господар добре робить, там і поле буйно родить.

Проходив дощ, а потім було зимно.

Ніч прозора безшумна тепла ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.

Тихо дзвонить хвоя смерек тихо шепчуть ліси холодні.

 Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

 Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б’ють меди скажені.

даруючи красу

несе тепло, радість, енергію

 люди милуються красою

і сонце дарує свої промінці

[ ], [ ].

[ ]: [ ].

[ ], і [ ].

[ ]; бо [ ].

Замовкла пісня поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати.

Гуде ліс сухо подзвонюють мідним листом дуби співають сосни у високості під ногами хмари вкривають небо.

Поволі чвалали курними степовими шляхами сірі воли рипіли вози погейкували погоничі.

частини таких речень завжди нерівноправні за змістом

 частини таких речень поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації

між частинами таких речень можуть існувати різні смислові відношення

 безсполучникові речення з нерівноправними частинами подібні до складнопідрядних речень

у безсполучниковому складному реченні можна виділити головну і залежну частини.

кома

двокрапка

тире

крапка з комою

Міс Амелія повернулась і з відчаєм подивилася на дівчинку.

Скрізь було мокро, поналивано, а в берегових ямках лишалась вода.

У кутку, під образами, блимала мертво лампадка, з етажерки звисало новеньке гімназичне пальто,

 Вранці, коли сходить сонце, жайворонки піснями видзвонюють.

 Дівчина мимоволі глянула туди, де заховався зляканий хлопчик.

Цілими днями рибеня привільно плавало біля верб і з цікавістю визирало на берег.

Вівса, пшениці, ячмені — все це зіллялось в одну могутню хвилю; вона все топить, все забирає в полон. 

 Вони жили так, начебто гойдалися на кониках з дитячого майданчика.

з підрядною означальною частиною

з підрядною з'ясувальною частиною

з підрядною обставинною частиною

Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси…

Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.

Здавалося, що то дзвенить золото сонця.

Де сила панує, там правда мовчить.

 [ ], (коли…), (як…);         

  [, (коли…), (як…), ];              

  [ ], (як…), (коли…); 

 (Коли…), [ ], (як…).

 [ ], (яка ), і (яка ).

 [ ], [ ], і [ ].

 [ ], (яка ) і (яку ).

Підрядне мети

 Підрядна наслідку

 Підрядна причини

 Підрядна з'ясувальна

Щасливий, хто сни має милі.

Скільки голів, стільки й умів.

Виспівує та щебече, поки місяць зійде.

Немає такого дерева, щоб на ньому птиці не сідали.

Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти.

Звідки ласка, звідти й казка.

Хоча була північ, спати не хотілося.

Куди серце летить, туди й око глядить.

Де є страждання, там нема краси.

Це був тільки сон, що ледь торкнувся пам'яті вустами.

А знаєш буває, що світ забуває слова.

Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.

Буває так, що в лютому весною пахне сніг.

Ця подорож нежданна, як грім на сніжній рівнині.

А може, то така правда, як на вербі груші.

Тепер я скрізь, де світло і любов.

Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити.