Моніторинг знань за рік. Українська мова . 9 клас.

 «Леоніде, — Адріана відірвала обличчя від долоні — а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?» (Р. Іванчук).

 «Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. — Не одрікаюсь од своїх слів» (М. Коцюбинський).

 «З щастя та горя скувалася доля» — каже людська поговірка(Панас Мирний).

 Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Українка).

 — Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.

— Що? — не второпав спросоння Марусик.

— Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, — важко зітхнув Сашко Циган (В. Нестайко).

 Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки (Остап Вишня).

  «Мушу йти в полонину, Марічко», — сумував Іван заздалегідь (М. Коцюбинський).

  За словами О. С. Мельничука, «основною одиницею мови в усіх мовах є речення».

 кома

 лапки

тире

 двокрапка.

Хотів пастух почути голос Бога в палаючім кущі і запалив маленький

 корч сухого ялівцю… (Д.Павличко).

  Послала мати по гриби хлопчину, і в темнику він загубив стежки

  (Д.Павличко). 

 Климко повернувся до куреня, узяв плащ-палатку і, зціпивши од

напруги зуби, одірвав од неї чималий клапоть (Г.Тютюнник).

 Наосліп ходить в яблуці хробак, та не шукає виходу до світла 

 (Д.Павличко).

 Вітер промчав, улігся, і надріччя взялося сивиною (Г.Тютюнник).

  Тугі, кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за

   високо зведені копита й тягли в глибінь (В.Дрозд).  

Повітря аж сяяло чистотою, і острівці квітів цвіли по ньому там і

    там. (М.Красуцький). 

 На клумбі цвіли жоржини, чорнобривці, пахло прив’ялим духом

   полину (Є.Гуцало).  

 Нелегко жити, але мусиш жити, стиснувши нерви у міцний кулак

     (М.Луків).  

 На землю сходить ніч, і зоряним рядном вона вкриває все, мов

     ніжною габою (В.Сосюра).   

 Цвітуть сади, духмяно пахне рута, і соловейко спокою не знає. (Є.Гуцало).

  Я на тебе дивлюся щовечора, Києве мій, янтарями живими твій

     килим вечірній розшитий (Д.Луценко).

 Як, якби,хоч, так, що, але.

  Проте, щоб, коли, й, та.

 Бо, тому що, якби,якщо, щоб.

  Для того щоб, як, дарма що, і, зате.

 Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим (М. Стельмах).

 І тільки б знати, що немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од  

  століть…(Б.Олійник).

 Проведи мене до подвір’я, де тополі – як сурмачі (Б.Олійник).

Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці

  (М.Коцюбинський).

 Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє…  

   (М.Рильський).

 Навіть не вірилося, що в темряві за тією тишею причаївся цілий фронт  

   (В.Козаченко).

  Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий                               

   (Леся Українка).

  Першою думкою у Остапа було довідатися, де вони  (М.Коцюбинський).

 [коли…], (як…),[ ].

 [ ], (як…)(коли…).

  [ , (коли…), (як…), ].   

  (Коли…), [ ], (як…).

  Сьогодні я в морі любові, душа – як у зорях блакить (В. Сосюра).

  З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари (М.Коцюбинський).

 Немов струна з натуженого лука, розлука в серце вдарила моє . (М. Ткач).

   Ще більше, ніж узяв, зумій віддати…(Б. Олійник)

  Додатка.

 Підмета.

  Означення.

 Обставини.

 Вітерець дмухнув забриніли стебельця сіна.

 Літо йде полями і гаями вітер віє і цвіте блакить.

 Одна помилка, зроблена в житті, тебе щораз наздоганя в путі але вона навча  перемагати.

 То шумів зелений лист то в вінку мінився злотом ряст весняний .