Морфологія. Синтаксис

Не грайся хлібом - то/ж/бо гріх.

Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь - крига розтає.

Все одно, що/б не сталося, ми не розлучимось.

Та/ж думка і мені не давала спокою.

Та/ж ми з тобою були колись товариші.

Про/те явище він дізнався з енциклопедії.

Як/би мені черевики, то пішла б я на музики.

За/те я його покохала, що мав чорні вуса.

Як/би йому допомогти?

Що/б то приготувати на вечерю?

Як/що не підеш, на злість зостанусь.

Сто карбованців зашила йому мати в підкладку піджака, при/чому зашила сировою ниткою.

Лесю те/ж взяли в коло.

Як/би відали ви, які славні були ті хлопці!

Як/же будеш, синку, у чистому полі за панами конем уганяти.

Запрошуємо на/зустріч молодь 16-25 років.

На/зустріч узбережжю море котить литво бурунів.

Школярі зібрались на/зустріч з ветеранами.

Вітер дув на/зустріч.

Раптом на/зустріч три хлопчики.

На/дворі ніби стояло літо.

На сімнадцятому році Остап у/перше пішов на заробітки.

З/переляку хлопці ніби язика проковтнули.

На/зустріч мені суне величезне хмаровище.

Намагаюся не показувати душевного болю, за/те сльози підходять до самого серця.

Циганові літо, що грішнику рай.

Весна багата на квітки, а осінь - на сніпки.

У січні панують сови і сичі.

Одні вночі спочивають, другі ж промишляють.

Лютий лютує недарма, бо кінчається зима.