Неповні речення. Тире в неповному реченні

За чорним полем - ще чорніший ліс.

Люблю вночі на небеса дивитись.

Поезія - це завжди неповторність.

Чого ж так серце жалем пройняло?

По садочку ходжу, кониченька воджу.

Слухає пісню вечора на березі сивої річки.

Нема кому і з ким заговорить.

Шануй гніздо старого чорногуза.

1

2

3

4

Ще сіно пахне космосом віків, а космос океаном окаянним.

Не змочивши рук, не вмиєш обличчя.

Тече у даль життя ріка, сплелись дві стежечки.

Милосердним вам треба бути задля всього живого!

між підметом і присудком

на місці пропущеного члена речення

при однорідних членах речення

між частинами складного речення

Мати рве на городі росисту цибулю. Кладе з сухою паляницею до моєї торби.

Прийду вчасно.

Задихаючись, прибіг Ігор. А мати... мати плаче. Ні, це радісні, щасливі сльози.

Не місце красить людину, а людина - місце.

З наступного чи попереднього речення

З ситуації мовлення

Не можна відновити

З контексту

Повними є речення, у яких наявна граматична основа

У повних реченнях наявні всі необхідні для розуміння змісту члени речення

Неповними є речення, у яких відсутні другорядні члени речення

Неповними є речення, у яких відсутній один із головних членів речення.

А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків.

В городі тиша й мовчазний передзвін сердець.

Напевне, у кожному з нас дрімає щось від Піфагора.

У нього очі - наче волошки в житі.

З вогню у ніч, назустріч тиші, зірвались ми, як пізній дим.

Ніколи не шукайте щастя під чужими небесами.

В осінній млі така прозора мить минулих днів, розстріляних шрапнеллю.

Кожен день життя - то неповторна мить на вічному шляху до щастя і свободи.

Згаяного часу і конем не наздоженеш.

По блакитному степу вороний вітер.

Пахло колосом, стернями і волошками.

На прощання, милий брате, що тобі сказать?

Трохи вище - млин.

Навколо тільки дрімучий тютюн.

Марудна справа - жити без баталій.

У полях - озера талої води.