Неузгоджені та узгоджені означення

A Нам треба голосу Тараса (П. Тичина).

Б Видатні композитори намагалися відобразити в музичних творах солов’їні пісні (П. Кальченко).

Д Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко).

Е Білосніжні хмаринки, як пір’я, легенько пливуть краями неба (Г. Косинка).

A Під спів неньчиної пісні виростали поети і композитори, захисники рідної землі (В. Скуратівський).

Б Догоряв короткий осінній день, схиляв свою жовтогарячу голову на повитий серпанком обрій (І. Цюпа).

B Зійшов над хатою місяць уповні (М. Стельмах).

Д Одні тільки бажання творити добрі діла й зосталися при мені на все

життя (О. Довженко).

Е Під вечірнім сонцем масляно лисніє чорна земля (І. Маренко).

A Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень (Ф. Мамчур).

Б Найпершою ознакою освіченості є знання своєї історії (В. Скуратівський).

B Ланцюжок зі срібла прикрашав її тонку шию.

Г Місяць ясно світив цієї ночі

A Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіслав (М. Рильський).

Б Будь не тільки сином батька, а й сином народу (Народна творчість).

B Думка про землю будила Маланку по ночах (М. Коцюбинський).

Г У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко).

A Затоку обступили вогники кораблів (В. Скляренко).

Б З плеса визирнуло кругле обличчя з підстриженими сивими вусами (М. Коцюбинський).

B Мова народу, як скарб, розвивається і збагачується (З газети).

Г Тільки зверху ясно світило кругле, яскраве світило (О. Довженко).

A Гаї, заквітчані в жовті і багряні фарби, вигріваються під осіннім сонцем (І. Цюпа).

Б Оркестр заграв вальс “Прощання слов’янки”.

Д Очі дитяти зупинилися на іграшці (З журналу).

Е Небо високе і синє розкинуло чарівні шати над головою (І. Цюпа).

A Вулиці міста сяяли вогнями (З газети).

Б Мистецтво слухати дається не кожному (І. Томан).

B Скеля нависла над синім морем (Ю. Яновський).

Д Білий цвіт на деревах вишневих, наче шум весняної води (О. Олесь).

A Картинками старих дитячих книг здається далеч (М. Рильський).

Б Вік звікувати — не в гостях побувати (Народна творчість).

Д І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа).

Е Його весна довіку не зів’яне, його “Кобзар” нікому не спалить (М. Рильський).

A І квіткою, й калиною цвісти над ним буду (Т. Шевченко).

Б Схід уже червонів малиново, заливав небо яскравими променями (З газети).

B Не треба правду говорить цвітасто (Л. Костенко).

Г В одну мить розсунувся простір і стали ближче зорі (Ю. Мушкетик).

Д Лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем (М. Стельмах).

Е Цвіте липа буйно і розкішно (Ю. Яновський).

А  Сонце вже ховалось за гори.

Б  Узгір’я хмариною спускалось в море.

В  Повіяв ранковий вітер.

Г  Задумалось глибоко поле.

Д  А ми ту червону калину підіймемо.

Е  Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

А Кожен народ по-своєму заселяв небо (М. Славинський).

Б Зірки групуються в химерні фігури (М. Славинський).

В Повітря пахло густим духом землі (Є. Гречанюк).

Д Біля берегів море скаламучене, зелено-руде (Б. Тимошенко).