Обставина

А Од переляку на його лобі виступив холодний піт.

Б Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

В Палаюче сонце висить над степом.

Г З дев'ятої ранку до шостої вечора вони старанно переконують одне одного, що не божевільні.

Д Кулі прошивали повітря щоразу густіше.

А Між осик білих по траві стежки навхрест переплутались.

Б Повітря дрижало від грому пострілів.

В Сергій оглянувся довкола і довго дивився на вогку та холодну березневу ніч.

Г Тим часом трапилась несподівана подія.

Д Зненацька від Десни полетіло сухе сіно.

А Надвечір хмари опустились нижче.

Б Людина приходить в життя для щастя.

В Серед подвір'їв над колодязями дрімають дерев'яні журавлі.

Г Тополі навкруги здіймаються, як вежі.

Д З голоду та холоду й півень не співає.

А Залишки сірих хмар відпливали непомітно на північ.

Б Вночі хороший дощ ясний послав нам щиру благостиню.

В Непорушно величаво застиг посеред неба місяць.

Г Був Микола від щастя п'яний, від хмільного людського добра.

Д Місяць зажурено загортався в небесну синяву.

А Стежки зміяться глибоко в житі.

Б Сонце все нижче опускалося до землі.

В Хворий зблід від нестерпного болю.

Г Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу.

Д Увечері дмухнув теплий вологий вітер.

А На чужій ниві все ліпша пшениця.

Б Коли старанно косять, то сіна взимку не просять.

В Сій овес у грязь, то будеш князь.

Г Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш.

Д У всякім подвір'ї є своє повір'я.

А Взимку літа не доженеш.

Б Порожній колос вище над усіх стоїть.

В Січень січе та й морозить, ґазда з лісу дрова возить.

Г На годину опізнився — за рік не доженеш.

Д З глибокої борозни високий хліб росте.

А В дощ хату не покривають, а в погоду й сама не капає.

Б На льоду тільки дурний хату ставить.

В Сій просо густо — у дітей не буде пусто.

Г Не голодна корова, як під ногами солома.

Д Доброго коня і в стайні куплять.

А Кури на весілля не хочуть, та силою несуть.

Б Кожний пес перед своїм порогом сміливий.

В До Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.

Г До Покрови думай про пашу для корови.

Д З вовком жити — по-вовчому вити.

А Молодого коня не впряжеш у гнилі голоблі.

Б Трясе цап бороду, бо так привик змолоду.

В Треба йому ще сім літ свині пасти.

Г Силою колодязь копати — води не пити.

Д Дай ослові вівса, а його до будяків тягне.

А Лихий гість і господаря з хати вижене.

Б На Івана Богослова хто не посіяв жита, не варт і доброго слова.

В На зло моїй жінці — нехай мене б'ють.

Г В кожній неправді є половина правди.

Д Долі й найбистрішим конем не об'їдеш.

А Не жалкуй на сусіда, коли сам спиш до обіду.

Б Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

В За компанію і циган повісився.

Г В пригоді пізнавай приятеля.

Д Знехочу кум у кума порося з'їв.

А У ворожки лікуватись — без здоров'я остатись.

Б В тихому болоті чорти плодяться.

В Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.

Г На словах милості просить, а за халявою ніж носить.

Д Хитрощами не довго проживеш.

А Пішов посол та й упав у розеол.

Б У чужій руці завжди шматок більший.

В Поїхав погостювать, а прийшлося горювать.

Г Не ходи в воду за птицею, а в ліс за рибою.

Д Посеред зими льоду не випросиш у куми.

А Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе.

Б Не носи сміття під чужу хату.

В Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться.

Г Хто святкує на Пилипа, той буде голий, як липа.

Д Вчи лінивого не молотом, а голодом.

А Його й муха крилом вб'є.

Б Дощі випадали щоденно.

В Цвіли під вікнами мальви.

Г Боржник весело бере, а сумно віддає.

Д У Хоролі всього доволі.

А Враз угорі над моїм смутком обізвались бентежні звуки далеких дзвонів.

Б Сонно хлюпала річка.

В Наляканий кіт прожогом вискочив із темного під'їзду.

Г Поволі загусають сутінки над полями.

Д Після грози випали ще дощі тихі, з сонцем.

А Василева мати йшла на станцію по воду.

Б Попід ворітьми гралися діти.

В Дніпро розливається не щовесни.

Г Після бійки кулаками не махають.

Д Моя хата скраю, я нічого не знаю.

А Надвечір хмари опустились нижче.

Б В долинах вранці стелиться туман.

В Увечері дмухнув теплий вологий вітер.

Г У небі інколи пропливають білі пухнасті крижини хмар.

Д Весняно зітхають гаї.

А Ключі від щастя у наших руках.

Б Сергій повільно піднявся трапом.

В Після дощу багряніють черешні.

Г Рано-пораненьку стає на обрій сонце.

Д На п агорбах росли стрункі смереки й кипариси.

А Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Б Ми у грозах радісно зростали, щоб у дні ці сонячні прийти.

обставиною мети в реченні

В Між зелено-синіми тополями висвічує водами на сонці мирний і лагідний Серет.

Д Подекуди виднілися сірі латки талого снігу.

Г До вечора вони не розмовляли між собою.

А І собака взимку про хату думає.

Б Від березневих дощів земля квітне.

В Людина приходить в життя для щастя.

Г Добра праця ніколи не пропадає.

Д При роботі швидко час минає.

А По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.

Б На пораду вересень покличе всю старшину лісу і степів.

В При дорогах соняшники зацвітають сонячно.

Г Смугасті таємничі тіні нишком блукали галявиною.

Д Серед подвір'їв над колодязями дрімають дерев'яні журавлі.

А З ясно освітлених театрів і кав'ярень зникали останні постаті людей.

Б День у день на вершинах снують холодні тумани.

В Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти.

Г Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів.

Д Попереду видніються якісь таємничі пагорби.