ОЧР, звертання , вставні слова

Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі - і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці і на тихому Збручі.

Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних все пливе наді мною.

Дивні риби і хмари, і тіні биків бетонних все пливе наді мною.

Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних - все пливе наді мною.

Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних: все пливе наді мною.

До аудиторії прийшли всі присутні, а саме ректор, декани, студенти.

Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних все пливе наді мною.

Я вивчаю науки, які згодяться в майбутньому.

Дніпро краса України.

На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.

Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

З хати виходять люди і дівчата і молодиці і чоловіки.

Почали стигнути плоди черешнi вишнi абрикоси персики яблунi грушi.

Бере все живе в сонця огонь золотий i живиться ним.

Все зникло наче в казцi i мiсто i гори iполе i гай.

Тому-то всi такi нiжнi до мене i батько iмати i дiд.

І зелений гай, і Лаврін, і його очі все щезло.

Тиша була наповнена звуками дзвінкою піснею жайворонка, дзижчанням польових мух, тихим шелестом стиглого жита

Лукаш дуже молодий хлопець гарний чорнобривий, стрункий.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

То тут, то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі, моркви, гарбузів, квасолі, динь.

Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі й гущину.

Як мати любила робити і в городі, і в полі, і в лузі, і в лісі і тихо втішалася зробленим.

І коли доля раптом так жартує, що світло заступає чорна хмара, лише надія крила нам дарує і до життя у віру повертає.

І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом.

І квіт зорі і спалахи півонії космічний гул і мовчазний туман усе довкруг в довершеній гармонії звучить урочим ладом як орган.

Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у старих пеньках у дуплах у болотній воді.

Згадка про рідну землю завжди і в щасті і в горі і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах ремісницьких по місцях недолі й сліз

Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках.

За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

У лісі в полі чи в городі розчиняюсь я в природі.

Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами

Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском

Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі;

І будинки і дороги, і ліси все видно навкруги;

Як свідчать перекази, першим столяром у селі був Андрій Александрук.

Пам'ятки української вишивки, на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть.

Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю.

Будь- яка насінина, по-перше, є дуже гарною від природи, по-друге, довговічною.

Як свідчать літописи, Святослав був справедливим князем.

Пам'ятки української літератури, на щастя, збереглися і до сьогодні.

Батьку, ніколи тебе не забуду!

Славу твою, Києве, несли у віках стародавні кобзарі.

Шановні восьмикласники! Уважно поставтесь до узагальнення вивченої теми.

Восени листя кущів калини здавалося червоним багаттям.

Сади цвіли в такому здавалося захваті, як ніколи.

В очах дівчини здавалося була зібрана вся синява карпатського неба.

Здавалося дід якось ніби трохи сяяв.

Вулиця наша насправді вузенька.

До речі словом "канікули" називають сьогодні й перерву в роботі Верховної Ради України.

Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.

Отже немає нічого недосяжного.

Найчастіше веселку ототожнюють з велетенським змієм.

Благословенна будь моя незаймана дівице Десно

Тож будьмо народом завжди!

Звернімося до творчої спадщини нашого Кобзаря

Друзі мої працюйте у напруженні всіх сил

Вслухайся земле і небо у рокіт страждать моїх

У гору, може, навіть і легше йти.

Будь - яка дівчина, по-перше, любить квіти та подарунки.

Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю.

А) Все сняться матернії руки, стара солома рідних стріх…

Б) Внук кремезного чумака, січовика блідий праправнук, я закохавсь в гучних віках…

В) А я там весен вербний пух і дух землі – з дитинства нюхав.

Г) Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

А) Ви знаєте як липа шелестить?

Б) Кленусь тобі веселий світе кленусь тобі моє дитя…

В) А тут молюсь убогий митар шукаю Твій вогненний слід…

Г) Де постать мила в білому убранні?

А) Чужа земля чужі похмурі люди й саме життя здається вже чуже.

Б) Здається ж люди все у них людське…

В) Здається дивом кожне слово…

Г) Здається часу і не гаю а не встигаю не встигаю…

1

2

3

4

5

а) Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

б) І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

в) Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

г) Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

а) 1

б) 2

в) 3

г) 4

а) Розведене пастухами ще зранку.

б) Що залишили недолугі туристи.

в) І ховається за ліс сонце.

г) І залишає по собі лише іскорки.

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень. .

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) З вікон рідної хати видно розлогі поля.

б) На диво всій родині мама вигаптувала святковий рушник.

в) Молодим на весіллі дарують на щастя родинний оберіг.

г) Дідусь видно сьогодні закінчить майструвати воза.

а) Дощ на щастя потроху стихав

б) Ми безперечно здобудемо перемогу

в) Шкільні роки пролетіли на диво швидко

г) Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що все заглушив

а) Горе, кажуть за горе чіпляється

б) Товариш, видно: не зрозумів жарту

в) Кожен має посидіти в житі, принаймні, одне дерево

г) На диво, птахи ще не відлітали у вирій

а) Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці

б) У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне

в) Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.

г) Будинки садки сніги усе міліє в теплі сонця

Усі квіти:маки, ромашки, волошки - тягнулися до сонця.

Річки, трава, дерева, птахи, люди: усе сповнене весною.

Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів - можна було побачити в полі.

Луки, гори, пишні сади - усе зелене й принишкле.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

тире в складному безсполучниковому реченні

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире на місці пропущеного члена речення

тире між підметом і присудком

а) . Мабуть, а втім, ніби, тож.

 б) Адже, навіть, нібито, причому

в) Отже, отож, обов’язково, тільки

г) По-перше, немовбито, неначебто, та й

 Хлопець був на всі руки майстер а саме слюсар, токар, маляр і тесляр.

 І ліс і дерева і трава все набуло зловісного кольору.

 Неповага до сина й сором перед своїми дітьми і гнів і злість все злилось до купи в його душі.

Земля України і небо і води і люди все мені рідне.

 Він стояв ні живий ні мертвий заворожено дивлячись на темну постать.

А Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкість вірність.

Б Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця.

В Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах.

Г Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала тиша.

Д Земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі усе в чеканні.

а) Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

б) І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

в) Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

г) Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.