Однорідні члени речення

Ось засинів попереду ліс і почувся шепіт дерев.

Хто своє носить, той чужого не просить.

Гамірно біля школи, і в класі метушня.

Раділи і садок, і поле, і долина.

То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

Вузька польова дорога пірнає в ранковий туман

Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу.

Синє все озеро річка в синяві намоклий ліс.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

Тут усе: і повітря, і тиша, і вода, і дерева, сповнене надзвичайної сили.

Тут усе: і повітря, і тиша, і вода, і дерева - сповнене надзвичайної сили.

Тут усе, і повітря, і тиша, і вода, і дерева, сповнене надзвичайної сили.

Тут усе, і повітря, і тиша, і вода, і дерева - сповнене надзвичайної сили.

підметами

додатками

присудками

означеннями

обставинами

підметами

додатками

присудками

означеннями

обставинами

Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом.

У наших ріках водяться різні породи риб: а саме щука, лин, лящ, сом.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.

На річці, у лісі, у полі – усюди панувала таємнича тиша.

На території парку не можна розпалювати багаття й викидати сміття.

Автомобілі й теплові електростанції забруднюють атмосферу.

У більшості держав світу уряди піклуються й охороняють довкілля.

Якість питної води залежить від умов очищення та транспортування.

Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скир­тами в полях.

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

По діброві вітер виє, гуляє по полю.

Тому-то всі такі уважні до мене і батько і мати і дід.

Все зникло наче в казці і місто і гори і поле і гай.

Бере все живе в сонця огонь золотий і живиться ним.

Теплий дощ застав і птахів і людей серед поля

А тим часом місяць пливе оглядать небо й зорі та землю й море.

У моїй душі бриніли людські голоси і ні вдень ні вночі не давали спокою.

Тече вода в синє море та не витікає.

Так свіжо і синьо у небі й душі.