Однорідні члени речення

Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.(За Ю.Збанацьким).

Сидіти без діла − також важкий труд, важка робота. 

 Без коня навіть шовкова дорога муляє (Народна творчість).

До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою (О.Довженко).

  Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сільце й попав.

 Все шосе тепер загриміло, заскрипіло, затупотіло. 

  На небі вже ясно визначилися веселчані смуги.

Цап на цимбалах паличками і брязкотить, і дзенькотить.

 Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця 

  І в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється 

 Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави…

  В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля 

 Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця. 

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. 

 Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави… 

  І в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється. 

Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла.

 Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці.

У хаті в Меланки було як у віночку: тіняво, зелено, чисто

 Від Батьківщини — і клич, і звага, і рання сила, й доля пізня...

Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.

   Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

Вітер у гаї нагинає лозу й тополю.

 Любив дід гарну бесіду й добре слово.

 Любив дід гарну бесіду й добре слово.

 Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.

 Шумить, і шепче, і тривожить зрадливий дощ.

 За лісом сходило сонце й розсіювало біле плетиво хмар

  Людина, птиця і бджода люблять погожу днину.

Ховає час печаль і сум за грати.

Обов'язковість, уважність, відповідальність - риси успішних людей.

Часом сниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

Однорідними членами речення бувають тільки підмети, присудки й додатки.

Однорідні члени речення можуть поєднуватися тільки сполучниковим зв'язком.

 Повторювані слова є однорідними членами.

Однорідні члени відповідають на одне й те саме питання і стосуються одного члена речення.

  Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.

 Теплий краплистий дощ застав і птахів, і людей серед поля.

Старезні дерева стоять біля дороги і пахнуть хлібом.

 Воля пахла живою волею, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

Мене весь час то палило, то морозило.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і рвучкий.

Між Гончарівною й Дігтярами вип’явся високий та обривчастий згірок із загубленою чи призабутою назвою.

Він виконав роботу і хороше, і дивно водночас.

Посаджене матір’ю насіння зійде, зацвіте, закрасується, перев’ється по всьому городі.