Однорідні члени речення

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Сині все озера річка в синяві намоклий ліс.

У лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

тире при відокремленому означенні

тире при відокремленій прикладці

тире між підметом і присудком

тире перед узагальнювальним словом

Усе тимчасове інструкції слова і гроші.

Усе я пізнав там і втрати зловісні і радість і горе і спів солов’я .

Високі береги зеленувата вода лози усе було залите гарячим сонцем.

Усе забудеться морози і люта завія.

А ріка життя все шумить і піни­ться, і стогне

Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — усе це йому знайоме.

Усяке птаство як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.

Зимове сонце з'явилося на мить, і заховалося за хмарами.

Протоптані від хати стежки бігли в усі боки до школи, до кри­ниці, до ставка.

Весною усе прокидалось та цвіло і пахло навкруги.

Облетіли вже клени, каштани і яблуні.

Під вікном у нас на травичці жили в рукавичці жабка, мишка і півник.

Раділи і садок і поле, і долина.

У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

Будинки, сади, сніги  усе мліє в теплі сонця.

У сумці лежала купка зошитів та пенал. 

На стіл він поклав двох жуків та ящірку.

Завтра станеться усе і приїзд Марійки, і сватання Михайла, і знайомство наших батьків.

Хочеться побачити море і гори.

Жито пшениця й овес все разом поспіло й присохло. 

А у Дем’яна страва добрая була і маслечко і сало і сметана.

Вона завсігди приносила з дому гарну їжу пиріжки перепічки, коржі .... 

Дітей приваблювали його партизанські цяцьки автомат пістолет і німецький кортик. 

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

З берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів. 

присудком

підметом

додатком

обставиною

Умостився Морозенко на столітнім дубі.

Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс.

По дорозі торохтить зима на возі.

Стали білі всі доріжки, вулиці, дахи, сади.

З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Блакитний легкий вітер розганяв залишки туману.

Чарами віє від необмеженого синього простору.

На збори нашого десятого класу прийшли вчителі.