Повторення вивченого в 8 класі. Способи передачі чужого мовлення.

так

ні

Так

Ні

На вулиці було прохолодно, насувалася гроза.

Андрію було байдуже, удома його вже ніхто не чекав.

Василь Симоненко було долав 9 км в один бік щоб потрапити на урок.

Завдяки матері завдання було зроблено вчасно.

За вікном знову зима.

ЇЇ квартира нова.

Сім раз відмір - один відріж.

Під час жнив доводиться працювати не покладаючи рук.

Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною.

Назриваю в гаю запашного зілля, запашного зілля вибуялих трав.

Наприкінці навчання - щастя.

Блискавками - пожежами небо обмережимо.

Земля Вітчизни, квітни і живи!

Уже збирають урожай.

Дивився б цікавий фільм.

Той монастир недавно збудували.

Чи хоч пучечок тієї калини мені на груди покладуть?

Тому ми захоплюємося, як піснею і музикою. словом майстра.

У краєзнавчому музеї завжди радо зустрічають відвідувачів.

Не навчив вовка орати.

Не навчиш вовка орати.

Не навчать вовка орати.

Не навчено вовка орати.

Олена Грищук учениця 8 класу взяла участь у тенісному турнірі.

Мандрівник вічний невблаганний час іде вперед.

Соняшник як декоративна рослина спочатку прикрашав квітники і клумби.

Україна наша славетна країна.

Сьогодні я працюю замість брата.

Се було літом у жнива.

Приємно було всім особливо переможцям конкурсу.

Я йшов не поспішаючи.

"Хіба що...- майже пошепки промовила вона і додала, - я сама спробую".

"Рано ти, - каже батько,- науку закінчив"

"Ні,- зринула мись,- у такий спосіб пожежі не загасити, треба трактором перетнути дорогу стихії".

"Це музика весняних лугів.- кажу дітям.- У ставку ви бачите віддзеркалення блакитного небозводу".

Олесь Гончар вважав мову найбільшим національним скарбом.

У серці Тараса Шевченка завжди жила віра в те, що прийде час - і заговорять і Дніпро, і гори...

У щоденнику Остава Вишні читаємо, що веселего блиску в очах народу нема.

Василь Симоненко запитує сучасника, чи усмішка його-єдина.