Однорідні члени речення. Однорідні та неоднорідні означення. Узагальнювальні слова.

"Бджола та Шершень"

"Молюсь і вірю..."

"Наталка Полтавка"

"Червоне і чорне"

Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? 

Запам’яталося гарне дівоче обличчя.

Важкі олов'яні хмари повільно пливли над нами.

В альбомі були давні студентські фотографії.

Усе закарбувалося в пам’яті розмови погляди пісні.

В саду вже розцвіли дерева і вишні і яблуні і сливи

Радість і смуток хвилювання і спокій почуття змішались докупи.

Я побував у багатьох країнах світу в Італії Франції Великобританії Німеччині ...

1, 5

2, 4

3, 4

2, 3

Тисяча років тому назад на землі жили динозаври.

Минулого року журавлі раніше улетіли в теплі края.

У школі я дотримуюсь усіх правил поведінки.

В оточуючому середовищі дуже багато різних організмів.

А за Россю на подолі, ніби спочивав густий, дубовий ліс… 

Річечка, береги і гори - кожен куточок нашого села був осяяний весняним сонечком.

Свіжий холоднуватий ранок обвіяв Олесине гаряче лице. 

Зацвіли у полі різнобарвні квіти - і ромашки і петрів батіг, і волошки.

Дід розмовляв із кіньми, з телятами з травами, зі старою грушею і дубом - з усім живим.

Дід розмовляв із кіньми, з телятами, з травами, зі старою грушею і дубом - з усім живим.

Дід розмовляв із кіньми, з телятами, з травами, зі старою грушею, і дубом - з усім живим.

Дід розмовляв із кіньми з телятами, з травами, зі старою грушею - і дубом з усім живим.

Ми любимо й пишаємось рідним краєм.

Батьки завжди підтримують нас і допомагають нам.

Ми любимо рідний край і пишаємось ним.

Батьки завжди підтримують і допомагають нам.

Кажани живляться нічними комахами жуками метеликами та комарами

Миші охоче гризуть не тільки зерно та насіння а й інші предмети книжки килими меблі картини.

Кабанам лисицям оленям усім доводиться пристосовуватися до зими.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля та місяць вишні та тополі.

ПодрУга, фаховИй.

ПІдлітковий, рАзом.

ЧарІвний, чорнозЕм

КропИва, рівнинА

З невлежаного туману вийшов синьоокий золоточубий вересень (М. Стельмах).

У голосі вартового бринять людяні теплі, співчутливі нотки (Олесь Гончар).

У долині стояв самотній, залишений зграєю лелека.

Хода рівна упевнена видавала в дівчині гімнастку. 

Дрібними горіхами насінням грибами різними харчами запасаються з осені хазяйновиті білочки.

З високої сокорини ворона бачила все курінь людей пташок у лісі.

Свійські тварини дають людям молоко м’ясо шкіру вовну пух.

Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили.