Звертання

А Привіт тобі зеленокудра Сквиро поет сивоголовий посила (М. Рильський).

Б Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля вготовила доля?

(Б. Олійник ).

В Спасибі Вам мамо за вічну любов і за всю неоплачену ласку

(Д. Луценко).

Г Не плачте мамо не треба, і ви не журіться тату (А. Малишко).

А Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок (П. Пе-ребийніс).

Б Понеси мене на крилах радосте моя (В. Симоненко).

В Старі луби спасибі вам за осінь (.]. Костенко).

Г Не сумуй вербо моя похила шо багряним листям одшуміла осені

пора (Д. Луценко).

А Привіт тобі зеленокудра Сквиро поет сивоголовий посила (М. Рильський).

Б Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля вготовила доля?

(Б. Олійник ).

В Спасибі Вам мамо за вічну любов і за всю неоплачену ласку

(Д. Луценко).

Г Не плачте мамо не треба, і ви не журіться тату (А. Малишко).

А Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок (П. Пе-ребийніс).

Б Понеси мене на крилах радосте моя (В. Симоненко).

В Старі луби спасибі вам за осінь (.]. Костенко).

Г Не сумуй вербо моя похила шо багряним листям одшуміла осені

пора (Д. Луценко).

Хай

милі друзі

вам

милі друзі, вам

1

2

3

4

іменником

займенником

присудком

прикметником

Ні

Так

кому ставимо з обох сторін звертання

кому ставимо перед звертанням

кому ставимо після звертання

1

2

0

Виражає ставлення мовця до висловленого ним

Означає чуже мовлення, передане дослівно і без змін

Означає предмет, особу чи явище, до якого звертаються з мовленням

Означає слово чи сполучення слів, що містить додаткове повідомлення

Запалай мій вогнику крилатий полум’ям привітним і незлим (А. Малишко).

Будь славен день багатого врожаю прозоре небо підіймайся вище (А. Малишко).

Люблю цю тишу мрійну вечорову коли виходить місяць у діброву (І. Нехода).

О дівчино моря звідки й куди лежить твій шлях? (М. Трублаїні).

Ой чого ти земле молодіти стала (Нар. творч.).

Пригадайте мамо те прощання край воріт, де падала і сяяла роса.

До тебе друже юний приходять все нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.

Знов Микито слово правди ти забув і зверхньо судиш про діяння князів.

Де ти фантазіє там радощі й печалі, весна і осінь, літо і зима.

Народе мій дитино ясночола живи й орудуй мовами всіма бо кожна мова — твого духу школа твоєї правди — золота сурма.

Яким же ти розкішним і багатим став безмежний неозорий степе наш!

Добридень тату мій і далі неосяжні прийміть любов мою й тепло моїх пісень.

Мово наша пречиста незаймана Діво з козацьких степів яничарами впіймана в дикий мир ординцем погнана на продажній толоці розтоптана.

Діти, ви виходите на наступній ?

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.

Синьоока, дозволь пройти.

З морозивом, вийдіть з автобуса.