Однорідні члени речення. Узагальнення. 8 клас

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

У небі то ракети розгоряються, то гаснуть зірки.

За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

Тече вода в синє море, та не витікає.

Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати.

 Пахнуть гіацинти, нарциси, бузок.

 Настало душне і гаряче літо.

Іноді під ногами хрускає лісова гіллячка або жолудь.

Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

Дивовижний незбагненний світ відкривався переді мною.

Є в нас сила і правда і слава і земля своя рідна

Відтак із п’ятирічного віку тендітна гуцулка губиться в горах і шукає чарівне червоне яблуко.

Біля віконної рами висить невелике чотирикутне дзеркало.

Міцні чоловічі пальці тримають маленький різець і торкаються ним серцевини липи.

Падали на пісок сині зелені жовті жовтогарячі кружала світу.

Хоч у лісі, хоч у полі шукатиму долі.

І в душу западуть і волошки, і поле.

 Усе на землі прагне сонця, спокою, радості.

І день, і ніч, і тисячі ночей, спасибі вам за цю Шехеризаду

розведене пастухами ще зранку.

що залишили недолугі туристи.

і ховається за ліс сонце.

і залишає по собі лише іскорки.

Люди з пароплава привезли на берег великі бочки залишили їх тут і повернулись назад.

Татові захотілось поїхати далі...

І сів він біля старої яблуні перепочити замилувавшись заходом сонця.

Норми князівських «Уставів» поширювалися на всі прошарки населення утверджували авторитет влади як умови державного процвітання.

Велика Китайська стіна, руїни Колізею у Римі чи давньогрецький Парфенон в Афінах варті уваги і пошани.

Страшні війни, лихоліття понищили в Україні дуже багато чудових витворів людського духу і прекрасних споруд.

І навіть Остап побачив той футбол на стадіоні.

Культура західноєвропейського середньовіччя мала три смислотворчих вузли: церкву, замок та місто.

І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать

Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо

І голод і холод оселилися в Чіпчиній хаті

Нічний спосіб ведуть і сич і сова

1

2

3

4

Маска ховає обличчя, але не ховає очей

Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і швидкий

Листки то намагаються ухопитися за гілку, то наче звисають.

А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш труднощі дороги.

У хаті в Меланки було як у віночку: тіняво, зелено, чисто

Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці.

Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла.

Від Батьківщини — і клич, і звага, і рання сила, й доля пізня...