однорідні члени речення узагальнювальне слово

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) Розведене пастухами ще зранку.

б) Що залишили недолугі туристи.

в) І ховається за ліс сонце.

г) І залишає по собі лише іскорки.

а) Білі червоні рожеві айстри ростуть на городі

б) Свіже вологе повітря сповнене весняної сили

в) Густий вечірній туман опустився на луки

г) Теплі погожі дні дарують людям радість

а) Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці

б) У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне

в) Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.

г) Будинки садки сніги усе міліє в теплі сонця

а) присудки

б) означення

в) додатки

г) підмети

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній імлі.

За лісом сонце сходило й розсіювалось біле плетиво хмар.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

1

2

3

4

5

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі.

З берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Понад морями пролягають тіні.

а) Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

б) І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

в) Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

г) Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

Усі квіти:маки, ромашки, волошки - тягнулися до сонця.

Річки, трава, дерева, птахи, люди: усе сповнене весною.

Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів - можна було побачити в полі.

Луки, гори, пишні сади - усе зелене й принишкле.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Ліричний герой поезії "Задивляюсь у твої зіниці..." любить і пишається Україною.

Старенький "фольсваген" виїхав на дорогу й різко повернув на перехресті.

Пізнього вечора сонце пірнає в море й забирає їз собою жовтогаряче проміння.

Студентам дали завдання прочитати й проаналізувати публіцистичний текст.

Поле з картоплею потрібно систематично поливати й прополювати.

А Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкість вірність.

Б Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця.

В Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах.

Г Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала тиша.

Д Земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі усе в чеканні.

Гірка не знана ще туга оповила його серце.

Закуреним шляхом одвічним тихо посувається валка.

Оздоблені ілюмінацією київські вулиці радо зустрічали гостей.

Засаджена айстрами шкільна клумба привертала увагу перехожих.

Густі високі вишні зовсім закривали од вулиці хату.

а) Білі червоні рожеві айстри ростуть на городі

б) Свіже вологе повітря сповнене весняної сили

в) Густий вечірній туман опустився на луки

г) Теплі погожі дні дарують людям радість

 Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

  Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі;

  .

  І будинки і дороги, і ліси все видно навкруги;

  Усе було в холодному затінку: сад, степ, двір.

У червні садок прикрашали барвисті квіти: півонії, півники, маки, ромашки.

  Летять великі птиці: орли і соколи, зозулі і шпаки.

  У річках, ставках та озерах України водиться така риба - короп, карась лящ, плитка, окунь.

  Скрізь: у лісах, у лугах, у садках розцвіло й зазеленіло

 Усе- сад, степ, двір: було в холодному затінку:

 Луки, гори, пишні сади - усе зелене й принишкле.

  Троянди, тюльпани, жоржини айстри, маргаритки, чорнобривці : усі ці квіти можна побачити на бульварах, алеях, скверах столиці України.

  Конвалія, ряст, пролісок, сон-трава - усі ці квіти занесені до Червоної книги України.

 Хлопець був на всі руки майстер а саме слюсар, токар, маляр і тесляр.

 І ліс і дерева і трава все набуло зловісного кольору.

 Неповага до сина й сором перед своїми дітьми і гнів і злість все злилось до купи в його душі.

Земля України і небо і води і люди все мені рідне.

 Він стояв ні живий ні мертвий заворожено дивлячись на темну постать.