КОНТРОЛЬНА ТЕСТОВА РОБОТА. Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова.

Полювати на дрібних тварин злітаються хижі птахи: орли, сови, яструби.

Усе зникло: і місто, і гори, і поле, і гай.

Діти кинулись рвати чудові квіти – рожеві гвоздички, лілові дзвіночки.

Береги, лози, вода – усе було залите гарячим сонцем.

Мабуть, від учителя я взяв святу любов до книжки.

Будь ласка, не дивуйтесь тому диву.

Мудрість, кажуть, приходить з роками.

Справді сонце встало, оглянуло світ.

на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво

кажуть, за словами..., на думку..., як відомо, по-моєму, по-твоєму

здається, мабуть, можливо, звичайно, безумовно, певна річ, певно, видно

по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад

будь ласка, вибачте, перепрошую

Дай Боже панночко тобі щасливу долю.

Вгaмуйся думко не літай так буйно!

Гей писарю неси мою печатку!

Сутужна сину мій українська справа.

Тис ягідний, ялиця, смерека такі дерева ростуть у Карпатах.

Трави, квіти, листя на деревах усе вкрите краплями роси.

На світанні жінки збирали цілюще зілля ромашку, звіробій, полин.

Лілея лісова, нарцис, едельвейс усі ці рослини занесено до Червоної книги.

Всі знову малювали жовтогарячі клени і берези.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

У саду діти побачили розквітлі вишні, черешні, сливи.

Блакитними очима дивляться мені в очі весна й небо.

Куди не повернешся земля скрізь і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Ми садили ліс у полі і дубочки і тополі і осику і ліщину і червону горобину.

Дерева трави квіти усе жило в очікуванні сонячних днів.

У цім краю заспівало все Карпатські гори ріки і смереки.

І чорнобривці, і півонія, й айстра – усі квіти росли біля хати.

У Карпатах водяться такі тварини – олені, козулі, куниці.

До гірського клімату добре пристосувались чорниця, брусниця, малина.

Осінь убралася в різні кольори: багряні, вишневі, жовті.

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

І снігу нема, і спокою нема.

Раділи і садок, і поле, і долина.

А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

Літня ніч спокусниця зрадлива крилом одним пів світу обняла.

І сльози і прокльони усе мине.

Щоб ти, ясеню, став ще вищий, а ти, руто, красніша, а ти, парубче, сміливіший, а ти, дівко, миліша.

Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті.

Гей, нові Колумби, й Магелани, напнемо вітрила наших мрій!

Моє село, земний тобі уклін за молодість, за світло отчих стін...

Оксана довго мовчала проте несподівано заговорила голосно, емоційно, переконливо.

Хоч сонце повільно котилося за обрій проте додому йти не хотілося.

Народу були зав'язані очі, а він проте мріяв про волю.

Людина я немолода проте як стверджують друзі досвідчена.

Гей ви, зорі ясні, тихий місяцю мій, де ви бачили більше кохання?

О пісне крилата, лети над землею, надію в серці моєму оживи!

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Гей, почуйте добрі, люди, заздрити мені не треба!

І здається тисяча світів слухає співучу Україну.

Вітер дужчав заглушував навіть думки.

Явір тополі про щось шепотів перебратись до неї напевне хотів.

Без мови рідної повірте важко жити.

Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкість вірність.

Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця.

Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала тиша.

Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах.

У наших ріках водяться різні породи риб а саме: щука, лин, лящ, сом.

Учитель - це три світи: теперішній, минулий і майбутній.

Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом.

На все осінь щедра: на кавуни, і на дощі, і на холодні роси.

Коли все дуже правильно й бездоганно тоді виникає сумнів.

І сам собі постань законом і не вагайся не блажи..

Молодь вийшла в сад погуляти поспівати та пожартувати.

Випробування зміцнюють дух і ведуть до життя.

Про велич нації та її моральний прогрес можна судити по тому як вона поводиться з тварини.

Не дозволяйте помилками і розчаруванням минулого контролювати й керувати вашим майбутнім.

Українець є вдумливий радо згадує минуле свого народу й кохається в спогадах про героїчні вчинки своїх предків.

Борімося за красу мови за правильність мови за приступність мови за багатство мови.

Скрізь і на подвір’ї і в саду і на городі все тяглося до сонця й раділо йому.

Ні спека ні втома ні павутина ніщо не розм’якшило наших м’язів.

І регіт і вигуки і скоромні вигадки і дзенькіт склянок і цокіт ножів усе змішалось у галас безладний та дикий.

Білу хату червону калину луги береги все мені заповідано з роду до роду.

Над галявиною пронеслася ціла зграйка птахів сороки, граки, ворони. 

У лісі, у полі всюди чується гомін птахів. 

Наші хлопці молодці.

У лісі зараз зʼявилися проліски, конвалії.

Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.

Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати.

Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.

Розв'язати проблему допоміг би, мабуть, такий експеримент.

Повітря здається п’янким і прозорим.

І ось нарешті вершина наша.

На диво коло цього питання він найбільше морочився.

Він казав що не може мати ніякої насолоди від життя коли поруч є знедолені люди.

Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева сповнене якоїсь загадкової сили.

Учитель – це три світи: теперішній, минулий і майбутній.

Море й озеро, синій берег і широкий степ – усе залите гарячим маревом.

На все осінь щедра: на кавуни, і на дощі, і на холодні роси.

Наш герой такий ні пава ні ґава в моральному розумінні.

І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.

І на вершечку стрілецької гори і на долинах уже запанувала тиша.

Дівчатка ні сіло ні впало між собою побилися.