однорідні та неоднорідні означення

А тим часом місяць пливе оглядать небо й зорі та землю й море.

У моїй душі бриніли людські голоси і ні вдень ні вночі не давали спокою.

Підемо до лісу або в гай погуляти чи на річку порибалити.

Жовтороте ластів’ятко силилося вилетіти з гнізда та ще не змогло.

Пізньої осені на зритій землі поплуталась гарбузова огудина.

Людина або пливтиме все життя за течією або мусить якось уплинути на свою долю.

Сучасну вишивку можна використовувати для прикрашання побутових речей серветок килимків сумок.

До світогляду українців увійшли вірування та уявлення багатьох поколінь які жили на території сучасної України.

Музиканти в смокінгах дами в бальних сукнях співаки в химерних уборах усі вітали ювіляра.

Камінці лежали на дні тихі гладенькі безсилі і покірно давали огортати себе рудою вовною водоростей.

1

2

3

4

5

З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Чарами віє від необмеженого синього простору.

Ранковий легкий вітер розганяв залишки туману.

Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою.

І грає, і піниться синєє море.

Сонечко зійшло і світить нам, і гріє.

Ні світ ні зоря соловей щебече.

Ні мені, ні тобі не випала така нагода.

Людина або пливтиме все життя за течією або мусить якось уплинути на свою долю.

Сучасну вишивку можна використовувати для прикрашання побутових речей серветок килимків сумок.

До світогляду українців увійшли вірування та уявлення багатьох поколінь які жили на території сучасної України.

Музиканти в смокінгах дами в бальних сукнях співаки в химерних уборах усі вітали ювіляра.

Камінці лежали на дні тихі гладенькі безсилі і покірно давали огортати себе рудою вовною водоростей.

Невеликі карі очі блищали з-під чорних брів.

Бурхливе вранішнє море хлюпало в сонний берег.

Обережні приглушені кроки наполохали сарну.

Легка синювата пара здіймалася над розігрітою землею.

На липах з’явилося свіже молоде листя.

Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.

 Одшуміли над Придесенням перші весняні грози.  

  Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце.

Тут мене з дитинства пам’ятають і стрічають радо земляки.

 І ключ журавлиний пливе в безкінечність, і тиша над ним повисає щемка.

  Підуть дощі, а там і сніг нагряне.

 Давно за північ, та не можу спати.

 Однорідними можуть бути тільки другорядні члени речення,

 Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме питання, відносяться до одного і того ж слова, виконують однакову синтаксичну функцію.

 У реченні може бути один ряд однорідних членів.

Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем. (Леся Українка)

Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле. 

Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце.

Він народився в бідній селянській рідні.

 Ясна світла задумлива посмішка лежить на хмарах.

Альоша подав йому маленьке складне кругле дзеркало

  Важкі прохолодні хмари лежали на верхівках гір.