Однорідні й неоднорідні означення

Жовтий кленовий листок здригався на губах коли дівчинка говорила.

На раменах лежить велика пухнаста хустка мамі стало холодно?

У порожній двокімнатній квартирі пахло вапном і свіжою фарбою.

Щаслива зворушена виступом улюбленого гурту я поверталася з концерту.

З буруватою шапиною тонконогий гриб-часничник замінив мені часник.

Сивий з'їдений часом камінь груба робота сліди стертої вітрами посмішки.

Ой як класно що вже почнуться літні канікули такі довгі й такі безтурботні.

Вулиця зустріла різким запахом мокрого асфальту та молодого липового листя.

Неподалік од хати росла велика старезна груша.

Захаращені запилюжені мізки чекають на свого прибиральника.

Навпроти мене сидить скривлений із заплющеними очима Ява.

Ніжний ледве помітний дощ росив униз і маси мряки звисали над землею.

Просто з кущів стриміла тонка гнучка шия на кінці якої прилаштувалася маленька пласка голова з міцним дзьобом.

Напудрене плоске обличчя немов перекреслене впоперек усмішкою схилялося для поцілунку.

Чи не тому наш герой переміг що поруч билося сповнене найпалкішого почуття закохане серденько.

Та знову запала ніч темна липка напарена близькими старицями ріки.

Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.

Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.

Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах

У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.

Він став ще наполегливішим, ще вимогливішим.

Підсніжники ніжні й тендітні усміхалися сонцю.

Зелений день ступав на зелену траву й зелене листя.

Легко й підбадьорливо він підстрибував стежною в степу.

З буруватою шапиною тонконогий гриб-часничник замінив мені часник.

Сивий з'їдений часом камінь груба робота сліди стертої вітрами посмішки.

Ой як класно що вже почнуться літні канікули такі довгі й такі безтурботні.

Вулиця зустріла різким запахом мокрого асфальту та молодого липового листя.

Просто з кущів стриміла тонка гнучка шия на кінці якої прилаштувалася маленька пласка голова з міцним дзьобом.

Напудрене плоске обличчя немов перекреслене впоперек усмішкою схилялося для поцілунку.

Чи не тому наш герой переміг що поруч билося сповнене найпалкішого почуття закохане серденько.

Та знову запала ніч темна липка напарена близькими старицями ріки.

Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

Під осінніми високими зорями затихають оселі.

В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.

Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.

Теплий краплистий дощ застав і птахів, і людей серед поля.

Старезні дерева стоять біля дороги і пахнуть хлібом.

 Воля пахла живою волею, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна.

Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.(За Ю.Збанацьким).

Сидіти без діла − також важкий труд, важка робота. 

 Без коня навіть шовкова дорога муляє (Народна творчість).

До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою (О.Довженко).

Пригощали яблуками та свіжим медом.

Справа і зліва віяло свіжістю і ароматом води.

Повітря було чисте, прозоре.

Відшелестіли лебеді і трави.