Однорідні й неоднорідні означення

А Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.

Б  З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

В У хаті стояв густий передсвітанковий морок.

Г  Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Д Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

А Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Б  Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

В Під осінніми високими зорями затихають оселі.

Г  В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.

Д Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

А То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Б  Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

В А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.

Г  Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.

Д Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

А Сократ говорив рівним спокійним голосом.

Б  Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

В У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.

Г  Водив той загін якийсь славетний генерал чорновусий стрункий

Д Пролітав буйний вітер в пустині по палі безкрайому мертвому.

А Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.

Б  У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.

В Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.

Г  Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.

Д Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах.

А 1, 2

Б  2, 3

В 3, 4

Г  1, 3

Д 1, 4

А І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над селом.

Б Запашна співуча гнучка і милозвучна сповнена музики і квіткових пахощів рідна мова.

В Густа медова теплота високі налила жита.

Г Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку.

Д Нічка на землю упала синім прозорим серпанком.

А У полі зацвітуть пахучі голубі фіалки.

Б На берег накочувала біла висока пінява хвиля.

В Берези милі білокорі чекають райдугу свою.

Г У сірому туманному світанку загорівся бій.

Д Чималий мисник осміхався здоровими полив’яними мисками.

А Каштани хитають привітним і теплим гіллям.

Б Обличчя в жінки було чуже, незнайоме.

В Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю.

Г В цей лагідний літній день ставок здавався коштовною перлиною.

Д За лісом широкі поля поволі й лагідно спускались вниз.

А Ліс зустрів мене як друга... пізнім дзвоном солов’їним, ніжним голосом зозулі.

Б Настане душне, гаряче літо.

В Ніч була хмарна, беззоряна.

Г У щире серце щире слово знаходить шлях обов’язково.

Д Увечері дмухнув теплий вологий вітер.

А Мати заклопотана, зажурена, марна.

Б Дорошенко приязно й неквапливо вітається з людьми.

В Темні й невисокі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу.

Г Веселе сонечко сховалось в веселих хмарах весняних.

Д У місячно-зоряні ночі не спить врожайне поле.

А Погідне блакитне небо дихало на землю теплом.

Б Тютюн був високий, густий-прегустий.

В Покотилася зірка з вечірнього неба, вітер листя зірвав з пожовклого клена.

Г Ніжні, тихі зорі спадали з неба.

Д На живих гілках дуба проростають зелене листя, молоде пагіння.