ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ

Як вона там сердечна?

 Там в хаті було темно.

Ідуть співаючи дівчата.

Я нікому не можу довіряти крім тебе.

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

 Добріє світ народжений в любові.

Розлючена почутим тітчина сестра поїхала геть з дому.

Усі речі виготовлені юними умільцями вражають своєю декоративністю.

Проведений справжнім майстром вебінар став для слухачів тест-драйвом.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Прийшла пора свята й благословенна.

Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.

 Море безкрає таємниче десь зливається з небом.

  У кімнату просочується сонячне світло тепле спокійне.

Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

 Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон,

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

 глядачі

 вони

футболісти й тренери

тренери

футболісти

 …і стає дуже дружною.

 …незважаючи на вартість путівки. 

 …дарма що роботи багато.

 …прославленими різними архітектурними пам´ятками. 

 І дощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях.

 Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами світла.

Осінній ліс осяяний вранішніми променями сонця здавався казковим.

 Лукаш зачарований музикою лісу зупинився на галявині.

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

 Принесені з поля квіти тішили нас своєю красою.

Нас гостинно зустрів укритий срібним інеєм ліс.

Людина зображена на картині здавалась мені дуже знайомою.

 Посаджені восени рослини показали свої пагінці.

 Гірчать нагріті сонцем полини.

 Стоять налиті сонцем дні.

 Стоять квітки окроплені росою.

Намальований Олесем портрет висів на стіні.

На столі стояла, нещодавно поремонтована лампа.

Чашка, подарована мамою мені не сподобалась.

 Качка, підбита мисливцем, жалібно кричала.

 Людина не позначена любов'ю не зможе звести серця для добра.

 Земля скована морозом покрилась білим снігом.

Вишитий руками матері рушник оберігає дитину від зла та нещаст

 Головні члени речення

Головні та другорядні члени речення

 Другорядні члени речення

Однорідні члени речення

стояла ніч

темна

холодна, вітряна

 темна, холодна, вітряна

 туман швидко розсіявся

 осяяний сонячним промінням

 і було досить прохолодно

 всі виділені комами і тире другорядні та головні члени речення;

виділення другорядних членів речення з метою увиразнення його змісту в усному мовленні, а на письмі комами та лапками.

виділення одного з другорядних членів речення з метою увиразнення його змісту за допомогою інтонації в усному мовленні, а на письмі комами та тире.

 виділені тире головні члени речення

Зачаровані подорожні сиділи навколо й мовчали. 

 В далині осяяній срібним промінням стояли лани золотого жита й пшениці.

 Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

 А он де старе Монастирище колись невеличке козацьке село.

Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг.

Рятуй мене, бо гине моя душа задивлена в чужу.

Далеко-далеко на південь засиніли смугою вкриті лісом гори.

Бринять берези і блукають луни людьми забуті звечора в лісах.

І раптом одухотворений інеєм ліс озивається гортанними звуками.

Посеред стравниці стояв стіл накритий білоюскартиною.

Самі на себе дивляться ліси розгублені од власної краси.

Малюю сонце хату тин і соняхи завмерлі в тиші.

На горах за шпилями вкритими лісом пишно горить вечірній світ сонця.

З путі далекої вернувся машиніст укритий порохом увесь пропахлий димом.

Посаджені під шнур кленочки пнуться до сонця.

Стіг був уже давно вивершений накритий околотом і переперезаний навхрест.

Розквітли на лодіях вибілені дощами й сонцем кропив"яні вітрила.

Прозорою зеленню спалахнув ліс освітлений надвечірнім сонцем.

Часом шелесне по гіллі струшений вітром з верховіття вальок снігу.

На небі викарбувалися підбиті червоною торочкою обриси хмар.

По налитих дикою молодою силою грудях хлопця скочувалися крапельки води.

Усі ті довгі роки ти сидів на острові віддалений від усіх позбавлений усього.

Похмурі думи повиті журбою летять понад безліччю вбогих рабів.

І нову були яруги глибше і ширше розриті дощовою водою.

Вбраний у граніт берег став меншати видовжуватись.

Огірки вкриті колючечками кололи деліатні руки хлопця.

За соняшниками з"явилися рядки насадженої кругом баштанів кукурудзи.

Крапельки поблискували в густих зведених до перенісся бровах і на плечах.

Я кину все. Я вірю в кілометри обвітрені задихані і злі.

І дивне серце п"яне і завзяте відчує певність.

Я розплів тобі коси запашні кучеряві.

Прийшла пора свята благословенна.

Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.

А яскрава мелодія радісна і сяюча співає і летить далі.

Серед села тоїть церква нова велика хрести золочені.

А за столом сидить собі чоловік великий та плечистий.

Західний вітер тихий ласкавий обливав лице неначе літеплом.

І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.

З лісів потяг легенький вітерець свіжіший і мокріший.

За водоспадом гримучим печера глибока і чорна.

Під старим деревом росла зелена трава рівна й гладенька як килим.

Лиш дідок старесенький кропив"яний блискавки визбирує в траві.

Знайшов я в лісі старого дуба гіллястого зеленого.

У ставу застигла погожа вода чиста й здорова.

Оторочена інеєм хвоя нагадує хризантему.

Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

Було видно ліси й розкидані попід горами села.

Зворушений розчулений повертаюсь із села додому.

Нарешті сніг закружляв лапатий і сріблястий.

Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі.

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

У садок виступала густо обліплена виноградом тереса.

А я бідний безталанний без пари без хати.

Рум"яна й щаслива вона вся дихала щастям.

На березі лежав присмоктаний мулом човен.

Щаслива вона сміливо поклонилася людям.

Здивована довго стояла дивлячись поперед себе й не могла вимовити слова.

Лежу під сосною на змішаному з падолишньою глицею твердому піску.

Повиті срібним маревом тополі нагадують моє босоноге дитинство.

Ми щойно проминули майже вщерть занесене снігом провалля.