Односкладне речення

   1. Вийду в садочок та погуляю, при місяченьку та й заспіваю.

   2. Живемо ми, працюємо, як одна сім’я.

   3. Єдина відома мені розкіш – це розкіш людського спілкування.

   4. Мова є найбільшим надбанням людського суспільства.

1.    Назвали мене Марком на честь дідуся.

2.    Не люблю каламутного слова.

3.   Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

4.    Тяжко-важко на душі, самотньо.

1.    Слухаю світу напружений пульс.

2.   Поділять тебе, земле, ой поділять.

3.    Навколо було надзвичайно тихо.

4.    Від добра добра не шукають.

1.    Нас зустрічають хлібом-сіллю.

  2.    Стоїш високо – не будь гордим, стоїш низько – не гнися.

3.    У повітрі пахло грозою.

4.    Ступаю тихо, непомітно.

   1. Посадили над козаком явір та калину, а в головах у дівчини червону калину.

   2.Тут пахло нагрітою землею, соняшником, кропом.

   3. Не забувай про отчий свій поріг.

   4. Сніг і сонце. Золоті цимбали.

1.    На душі було так чисто.

2.    Сьогодні хлопців проводжали до армії.

3.    Дощ. Дивний дощ.

4.    Ліс засніжений.

1.    Старого горобця на полові не обдуриш.

2.   Повіяло ранніми осінніми холодами.

3.    За правду, за волю все можу знести.

4.    За Вкраїну його замучали колись.

1.    За одного вченого десять невчених дають.

2.    Словами серденька не обдурити.

3.    Сум. Безнадійність… Руїни.

4.    Вірю в пам’ять і серце людське.

1.    Все було застелено зеленим килимом природи.

2.    Виоремо тебе, ниво, обсіємо.

3.    Збирали пізні гречки.

4.    В сіні вогню не сховаєш.

1. Було вітряно, туманно, безлюдно.

  2. Батога з піску не сплетеш.

  3. І знову лечу до рідної домівки.

  4. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.

1. Покромсали моє життя на частки…

2.    Мені сьогодні не заснути.

3.    Ранок. Сонце. Ліс і сонце.

4.    Світили вже світло.

1.    Свіжо та мрійно так кругом.

2.    Виглядаю долю довгождану.

3.    Надворі повно сонця і голубого неба.

4.    Науки не носять за плечима.