УЗАГАЛЬНЕННЯ. Односкладне речення.

Речення з одним головним членом.

Речення з однією граматичною основою.

Речення з одним другорядним членом речення.

Речення, у якому є односкладне слово.

Означено-особові.

Неозначено-особові.

Безособові.

Називні.

Узагальнено-особові.

Означено-особові.

Неозначено-особові.

Називні.

Безособові.

Узагальнено-особові.

Повні.

Неповні.

Двоскладним.

Односкладним.

Називне

Означено-особове

Неозначено-особове.

Узагальнено-особове.

Називне

Означено-особове

Неозначено-особове

Узагальнено-особове

Означено-особове.

Неозначено-особове.

Узагальнено-особове.

Безособове.

Означено-особові.

Узагальнено-особові.

Неозначено-особові.

Безособові.

Означено-особове.

Узагальнено-особове.

Неозначено-особове.

Безособове.

Наявні всі члени речення, необхідні для його розуміння.

Це скорочений варіант повних речень.

Повне.

Неповне.

в якому є дві граматичні основи;

в якому є одна граматична основа;

в якому є дві і більше граматичних основ.

граматична основа складатися з двох і більше головних членів;

граматична основа складатися з одного головного члена;

граматична основа складатися з двох головних членів.

означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові і називні;

повні і неповні;

розповідні, питальні, спонукальні.

Сичі в гаю перекликались…

Пробігаємо попід старими розлогими дубами. 

Зійшло сонце.

Невдовзі розвиднілось.

Весною в селі встають рано.

Хочете зацікавити мене своєю ро-ботою? 

Шуміла калина край дороги.

Що посієш, те й пожнеш. 

Завтра почнемо косити хліб.

Сікло гострим дощем. 

Довгий літній день.

Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.

члени речення, що завжди виражаються різними частинами мови;

члени речення, що відповідають на питання прислвника і виступають у реченні обставиною;

члени речення, що виконують однакову синтаксичну роль, стосуються одного й того самого члена речення і поєднуються сполучниковим, безсполучниковим (інтонаційним) чи змішаним зв’язком.