Односкладне речення. Ускладнене речення. Пряма мова.

підмет

присудок

другорядні члени ( додаток, означення, обставина)

Добру пісню не зашкодить повторити.

Батько з сином поїхали на ринок.

Навколо пахло зеленню.

Сьогодні дуже хмарно.

Ми будемо старатися виправити ситуацію.

Сонце було ясне.

Біблія - це пам*ятка світової культури.

Треба бути чесними з собою.

Можливо, потрібно спитати Марію.

Летять високо у небі.

Люблю життя на цій землі.

Треба бути впевненим у собі.

Підкажи мені дорогу.

Музика душі.

Готуються до ЗНО.

Місячна ніч.

Телефонуй швидше.

Дозвольте зайти.

Ми повинні поважати своїх батьків.

Без труда не жди добра.

Задзвонили в усі дзвони.

А треба жити, якось треба жити.

Андрій міг бути пілотом.

Сорому милом не відмиєш.

Любий друже, будь уважним на дорозі!

Києве, я, здається, закоханий у тебе.

Матусенько люба, ти, мабуть, утомилась?

Як тебе не любити, Києве мій.

розповідаючи

роздивитися

розгорнути

розуміти

написаною, мамою, розказаною, читаючий

 ходячи, розповідаючи, співаючий, люблячий

співаючий, граюча, посивілий, люблячий

ходячий, звірячий, сплячий, співаючий

  Закохана дівчина співала про любов.

Закохана співала про любов.

Катерина, закохана в Олексія, часто писала йому про свої почуття.

  Вона була закохана, ніжна, щаслива.

Піщаний вал, нагорнутий хвилями прибою, відділяв море від гущавини, створеної розлогими кущами… (М. Трублаїні).

Осяяні сонцем, гори блищать (Олександр Олесь).

Ось він сидить на невільницькій лаві, закутий у ланцюги (М. Пригара).

На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни (М. Рильський).

Не з дієприкметниками пишеться завжди окремо.

Дієприкметник разом із залежними словами утворюють дієприкметниковий зворот.

Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваноно слова, він не виділяється на письмі комами.

Дієприкметник у реченні завжди виконує роль означення.

Хліба змиті дощем яскраво зазеленіли.

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь...

Засіяне зорями небо вабило всіх.

За горами гори хмарою повиті...

Темними весняними ночами, сповненими запахами прибережних трав і квітів, капітан любив стояти на своєму містку, слухати солов'їний спів і думати про свою молодість.(П. Загребельний.)

Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір.(Григір Тютюнник.)

Листя широке магнолій, важке, нерухоме, кованим сріблом здається.(Леся Українка.)

Здобутий працею сухар м'якший за дарованого бублика.(Нар. творч.)

Не знаючи броду, не лізь у воду.

Подорожуючи, не пускай коня галопом.

Залізо випробовують куючи.

Під лежачий камінь вода не тече.

Не спечеш калачі, сидячи на печі.

Хмари завирували, закипіли, і рушили вперед опускаючись уже нижче.

Дарина вийшла з хати, але поминувши будинок, попрямувала в сад.

Посланець встав і, обережно ступаючи, перейшов кімнату.

Наблизившись, до церковної садиби молодший парубок відбився від гурту.

Отак живе собі село, притулившись, попід горою край затоки.

1-А, 2-Б, 3-В, 4-Д

1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В

1-В, 2-Д, 3-А, 4-Б

1-Б, 2-Г, 3-Д, 4-А

Співають у пісні що нема кращого на вроду як ясна зоря на погоду.

Ніщо так не красить людину як натхнення подумала Ярославна.

Він пишався тим що був сином своєї країни.

От пан вийшов на ґанок і питає «Чого вам, люди добрі?» 

«Хто це мене кликав?» , обізвався чоловічок .

Але цар ходив, пишався, він із зятем цілувався, похвалявся «Недоступним став для всіх голосний і щирий сміх».

«Оце вже і втретє моя правда!» – сказав радісно дядько.

 цитатою 

  діалогом

  непрямою мовою

 прямою мовою

 Запам’ятайте вислів Дмитра Білоуса мова це пісня душі покладена на слова. 

Як кажуть люди материна молитва із дна моря рятує

Плачинда стверджує що мова об’єднує згуртовує людей у націю.

 Ви говоріть а ми будемо слухати.