односкладні речення

А Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем

Б У тихім сквері серед віт мармурова Венера

В У синіх відрах листя лопушине

Г За вікном жоржини й чорнобривці

А День народження святкуватимуть пізніше

Б Правда неправду перетягне

В Немає пісні без любові

Г Держи кишеню й уста замкненими

А Пекельний посвист снарядів

Б Свого щастя й колесом не об'їдеш

В Напечемо солодкої цибулі з підчеревини насмажимо шкварок

Г Нині холодно навіть удень

1-А; 2-Б; 3-Г; 4-В

 1-В; 2-Г; 3-А; 4-Б

1-В; 2-Б; 3-А; 4-Д

1-А; 2-Б; 3-В; 4-Д

Означено-особове.

Узагальнено-особове.

Неозначено-особове.

Безособове.

Не місце красить людину, а людина — місце.

 Від дніпровського вітру тріпотіли прапори, розгорнуті і грізні, як заграва, прострелені, сиві від негоди і дощів. — Здрастуйте, орли! — Здрастуйте, сини наші! — Здрастуйте, — відповідали на землі, на літаках у небі, на танках, на лафетах гармат, на машинах, на конях.

І згадується Дорошеві. Ніч. Мороз. Сніг.

А Весна і смерть, і світле воскресіння

Б По радіо повідомляють про нельотну погоду

В Семеро одного не ждуть

Г Незабаром має світати

А Пахощі весняного лугу

Б Цього літа градом побило врожай

В Покромсали життя моє на частки

Г З полови хліба не спечеш

А Незабаром має світати

Б Свого щастя й колесом не об'їдеш

В До Харкова виїжджали вночі

Г Пекельний посвист снарядів

А Носками моря не перепливеш

Б Бережи честь змолоду

В І чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь

Г Поспішайте робити добро!

А Батьків не вибирають

Б Коней на переправі не міняють

В З двох бід вибирають меншу

Г Немає пісні без любові