Односкладні речення

Синє море звірюкою то стогне, то виє.

Лиш боротись - значить жить.

Друга пізнають у біді.

Ідуть дівчата в поле жати.

Тепло сердець в зернину кожну увійшло.

Мрія моя нездійсненна.

Місяць човном золотим над містом пливе.

В тропіках темніє одразу.

Любимо похмурі дні.

Вже поночіло.

Поділять тебе, земле, ой, поділять.

Квітучий сад.

Повіяло прохолодою.

Давно стою, виглядаю запорожця з лугу.

Шалені темпи.

Полюють зайців по-різному.

Незабаром і смеркне.

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

Лежачого не б'ють.

Страви не варили, багаття не розкладали.

Посадили над козаком явір та калину.

Потемніло, завітрило.

Вчителя й дерево пізнають по плодах.

Як дбаємо, так і маємо.

Надворі було тихо й безлюдно.

Тихий сад.

Тої слави козацької повік е забудем!

Випустивши стрілу, лука не ховають.

Оберігайте життя у всіх його виявах.

Загуготіло раптом на небі.

Язиком поле не орють.

Землю зорали на зяб.

Неправдою світ пройдеш, та назад не вернеш.

Споконвіку Прометея там орел карає.

Глибоким снігом позаносило колись зелені гори.

Дарованому коневі в зуби не заглядають.

І смеркає, і світає.

Візьму собі твою співучу душу.

Весна ще так ніколи не співала.

Морозний день.

Пахне морем і озоном від притихлої землі.

В своїй хаті своя правда, і сила, і воля.

Квітучий сад.

Вмій пожартувати, та знай, коли перестати.

Ніхто не має підрізати моє коріння.

Їмо плоди із дерева незнання.

Стихло надворі і потемнішало.

Село. Веселі хати.