Односкладні речення

Із сотні голок сокири не склеїш

Вербові гілочки клали у воду для купання

Озирнися, розберися у перебігу подій

Теплий дощ

Мене зміїним словом не обкрутиш.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Повітрям холодним легко дихати мені.

Холодний ранок

Прозорий гай. Тремтячий лист. Осіння світла акварель.

Високі айстри, небо синє, твій погляд, милий і ясний.

Холодний вітер. Сніг. Сузір’я Лебідь, розпластане над нами в вишині.

 Як пишно квітка лотоса цвіте, Яка жагуча врода у тюльпана,

Яке в ромашки серце золоте, Яка троянда горда і духмяна!

науковому стилі;

художньому стилі;

офіційно-діловому стилі;

публіцистичному стилі

Називне речення

Неозначено-особове

Безособове речення

Узагальнено-особове речення

Узагальнено-особове речення

Неозначено-особове речення

Означено-особове речення

Безособове речення

Неозначено-особове речення

Означено-особове речення

Безособове речення

Узагальнено-особове речення

Намело снігу.

Нема ні смутку, ні горя.

Треба ставити перед собою реальну мету.

Ходімо працювати.

Світлая, дивная ніч.

Ранок.

Ранок холодний.

Світанок.

Безперервні осінні дощі розмили дорогу.

Згаяного часу і конем не здоженеш.

Шукай хороше в людях.

Удома від такої звістки зрадіють.

Незабаром задощить.

Якщо народ не пам'ятає свого минулого,він не пам'ятатиме майбутнього.

Ми жили по-совісті, незважакючи на злидні.

Крізь тумани видніється темно-зелений ліс.

Довгий яр, білою черемхою залитий.

Запитай поради у вчителя.

Плануємо цього літа відпочити на морі.

Не відмовлюсь від шматка торту.

Від добра добра не шукають.

Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ.

Вечоріло.

Ранок.

До Бога взивай, але рук прикладай.

Наш виступ покажуть по телебаченню.

І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт.

Тихий сад.

Треба братись до роботи.

Мені так радісно в цю мить.

Край смерековий наснився мені.

Не стрибнувши у воду, плавати не навчишся.

Удосвіта хвилі дніпровські барвінком цвітуть.

Ранок розпочався з тривожних новин.

Задумавсь дуб, як дивовижний витязь.

Чимало маєш, земле, дивних див.

одна граматична основа

дві граматичні основи

граматична основа, що складається лише з підмета

граматична основа, що має лише присудок

є тільки підмет і присудок

прості

означено-особові

неповні

неозначено-особові

безособові

називні

узагальнено-особові

Спотикаюсь об каміння, йду напомацки і боком, йду убрід на бистру воду. 

Живу, немов несу повинність – без задоволення та втіх.

Земля батьків не слово, не умовність, а істина велика і проста.     

Наказую собі: сьогодні без проблем.

І дивляться вікна у вечір незряче у бабиній хаті.

Земля батьків - це отчий дім, невищерблена совість, могила діда в затінку хреста.

Шукаємо пристань в добрі і теплі,.

Пустіє пітьма, ніхто не голосить і навіть не плаче.

О, я і досі чую ніжну руку і мамин голос.

Не проспімо, браття, волі, ой же – не проспім.

означено-особовому

неозначено-особовому

узагальнено-особовому

безособовому

називному

А нам волають гучно, а нам шепочуть тихо...

А під вікном чекають маму, чекають доню і сестру.

Ой, прилетіть, соколики, до наших душ і хат, ой, прилетіть і виведіть хоробрих соколят.

Здавайся, змовкни, зникни, наче дим!

Гендлюють, дурять, продають, торгують весело й охоче, за усмішку сховавши лють, за папірець сховавши очі.

Ловімо кожну мить життя…

Покосили хліба, позбирали…

Не муруймо нашу хату на чужинський лад.

З далеких літ приніс твій добрий погляд промінець ласкавий… 

Кийками били нас і газом ще труїли, лякали голосно.

І духу не стачає уникнуть злих покар.

Гуртуймось, браття ясночолі, і утверждаймо власну суть.

Катували його нагаями, ще й залізом гарячим пекли.

Кобзарів палили на вогні, ставили до стінки, убивали.

І люта кривда немощною стала супроти материнської любові.