Односкладні речення

Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.

В траві стихло навкруги.

Дорога. Ранок. Тиша.

За бортом стиха дунайська хвиля.

Посадили над козаком явір та калину.

Спочинь з дороги, брате.

Нас зустрічають хлібом – сіллю.

Задзвонили рано в усі дзвони.

А гей там, виходьте.

Гарно у таку пору в полі.

Сійте вчасно – матимете рясно.

В тропіках темніє одразу.

Ще осені такої не було.

Багато написано про красу буковинську.

На тисячах полотен відбито цей чарівний край гір і долин.

Мені страшно.

Щастя – то квітка незнаного краю.

Зелений луг. Над лугом чайка.

Немає на світі ні грому, ні вітру.

Світ – не тільки ти.

А за вікном – сонце.

Вірю в людину.

Свої мрії роздам солов’ям заповітним.

Хати розкидані трохи хаотично. Біля кожної – ростуть квітники й деревця.

Шукайте поета в собі.

Усміхається сонце очима легенд.

Жоржини ростуть над шляхом у вічність.

Затінок.

Сутінь.

Віє свіжістю лугу й ріки у вікно.

Пливу по хвилі споминів.

Добре діло твори сміло.

Писати тільки правду.

Життя без книг – це хата без вікна.

Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось.

Йшли не довго, не блукали.

Працюйте всі дружно.

Шелестіли розлогим гіллям обважнілі від плодів яблука.

Дивний сон. Ніч. Відлуння таємниці.

Не кожному дано велике щастя.

Місяць у небі. Зірки навкруги.

Хвилина, і гримнули постріли (І. Пільгук).

Думав: праця — зовнішня сила (І. Сенченко).

3 історії відомо, що козаки часто давали один одному прізвиська «навпаки» (А. Полетавкін).

Не випадково вважають, що Реріх створив власний світ, свою планету.

Означено - особове     

Стану в житті малою хвилиною, чорною гілкою на тополі.

Неозначено - особове                      

Кричали голосно до людей. 

Узагальнено - особове                       

В зів’ялих листочках хто може вгадати красу зеленого чаю.

Безособове                            

Взимку та повесні курінь відчинено з ранку.

Звернімося до пізніших років (В. Дрозд).

Силою не хвались — краще трудись (Нар. творчість).

Тепер спомином повертаюся до тополі (Є. Гуцало).

Мені бажали здоров'я, успіхів, гарних учнів — не без деякого лукавства (Л. Ковальова).

Наймолодшому із нас було чотирнадцять.

По-справжньому можна пізнати і зрозуміти письменника, лише побувавши на його батьківщині, у місцях, пов'язаних із його життям і творчістю (П. Параскевич).

Без Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Пилипа Орлика не було б нашого народу (Н. Бібік).

Нема коли самій побути, присісти, у вікно подивитися (Л. Таран).

 Степова безмежна голубінь (І. Пільгук).

Сперечалися довго (З. Тулуб).

Так і сталося (Ю. Хорунжий).

Не дійшовши до казарми, зупинився на белебні (І. Пільгук).

Красиве для Реріха добре, а добре — красиве.

У мисливця дим густий, та живіт — пустий (Нар. творчість).

Тесля завжди без воріт, а швець — без чобіт (Нар. творчість).

Головне — завжди почувався українцем, пропагував культуру свого народу (О. Балабко).

Людина створила культуру, а культура людину (В. Русанівський).

Око бачить далеко, а розум бачить ще далі (Нар. творчість).

У вухах сережки блищать, на руках золоті персні (Панас Мирний).

Морози пішли на південь, Сірки на північ (І. Багряний).

Про унікальний острів Хортиця складено чимало легенд.

Не вчи орла літати, а соловейка співати (Нар. творчість).

Свого часу перед нашим народом було поставлено глобальне завдання (В. Кандиба).

На все це дивишся, усе це вбираєш у себе, сповнюєшся високістю простору (Є. Гуцало).

У степу і трава інша (І. Пільгук).

Спочатку майбутній композитор навчався в гімназії, згодом — в училищі.

Праця чоловіка годує, а лінь — марнує {Нар. творчість).

У серці Тараса невсипуща туга (О. Іваненко).