Відокремлені члени речення. Узагальнення

А. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням. 

Б. Шевченко як поет відомий усьому світові

В. Як учений, етнограф і фольклорист Франко все життя з палким інтересом ставився до усної народної творчості

Г. Йдеться про Загребельного як романіста.

Замість тополь край шляху виросли металеві щогли, вищі  за всяку тополю.

Багатьох дослідників цікавило господарство Каменської Січі, особливо металургійний комплекс.

Всупереч долі, ми намагалися перемогти.

Крім чорних і червоних ниток були голубі, зелені й жовті

Повіяв легенький вітерець, струшуючи з листу краплі.

Вона сиділа замислившись.

Читаючи Олена не помітила, як настав вечір

Діти бігли не чуючи ніг

Стосується особового займенника.

Має обставинний відтінок.

Виражений дієприкметниковим зворотом.

Виражений дієприслівниковим зворотом.

Тепло дихнула в лице повна спокою й надії пухка чорна рілля

Ніч була неописанно чудова.

Голосиста пташка сіра маленька мов грудка землі висіла низько над полем.

А небо було чудове.

По тім боці Пруту простяглася широка заросла лозою низина;

Доставлені Хомою боєприпаси були розподілені порівну;

Зупинений бетоном Дніпро напружує силу води

Я єсть народ якого правди сила ніким звойована ще не була.

 Неузгоджені означення, виражені інфінітивом, не відокремлюються лише у тому випадку, коли перед ними можна поставити слова «а саме».

Неузгоджені означення не можуть бути виражені порівняльними зворотами.

Неузгоджені означення виражаються виключно іменниками.

Прикладка, приєднувана сполучником «як», відокремлюється, якщо має відтінок причини

Тільки один Варчук стояв біля вікна спокійно

Хліба омиті дощем яскраво зеленіли

А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів

Усім було відомо який він господар на своєму дворі

А) означення;

Б) прикладка;

В) додаток;

Г) обставина

А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після означуваного іменника;

Б) одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення;

В) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i має додаткове обставинне значення (причини);

Г) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним;

прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення;

одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційноті, стилістичного навантаження;

означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;

означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.

поширена прикладка стоїть після іменника, якого стосується;

поширена прикладка стоїть перед пояснювальним іменником i має обставинний відтінок (причини);

стосується особового займенника;

прикладка - власна назва; має уточнююче значення;