Односкладні речення. Неповні речення

Не всякому слову вір ( Нар.тв.)

Обступи мене, ліс...(Л.Костенко)

Митцю не треба нагород...(Л.Костенко)

Туман... Шлагбаум...Тиша... переїзд...(Л.Костенко)

Вір очам своїм, а не чужим речам.

Диви яка, іде й не спотикнеться! (Л.Костенко)

В тяжкі часи кривавої сваволі

смертей і кари маємо доволі. (Л,Костенко)

Такі пухкі у Галі рученята,

коса білява, куца і товста.(Л,Костенко)

...Таких родів не густо у Полтаві.(Л,Костенко)

Глуха до пісні, завжди щось спотворить...(Л,Костенко)

Туман...Шлагбаум...Тиша...Переїзд...(Л.Костенко)

Ото як вийде, як заграє брівками,

очима стрельне і туди, й сюди...(Л,Костенко)

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей...(Леся Українка).

Відтак бачив її(Анну) частіше..( О,Кобилянська).

Нема розумнішої служби, як гражданська...(І.Карпенко -Карий)

Не так шкода мені матері, як шкода чобіт. (І Нечуй- Левицький)

Іди і лайся, про мене, хоч до самого вечора..(І,Нечуй-Левицький)

Карпові стало соромно (І,Нечуй-Левицький)

Кидай роботу, Омельку, кидай майструвать(І,Нечуй-Левицький)

Вже сонце низько спустилось над лісом(І,Нечуй-Левицький)

До природної звичності української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне.(І,Нечуй-Левицький)

-А йдіть, діточки, полуднувать та й батька кличте(І,Нечуй-Левицький)

На дзвіниці вдарили в дзвін(І,Нечуй-Левицький)

Лаврінові слова запали Карпові в душу(І,Нечуй-Левицький)

Одчинили церкву(І.Нечуй-Левицький)

Старий Кайдаш кинув струга і перехрестився(І,Нечуй-Левицький)

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

великих слов велику силу(Т,Шевченко)

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля(Т,шевченко)

складається з одного слова

має дві граматичні основи

має або підмет, або присудок

має другорядні члени речення