Односкладні речення. Однорідні члени речення

1

2

3

двокрапку

тире

кому

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

І плин Десни , і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси.

Очі їхні - любов і благання.

Сократ говорив рівним спокійним голосом.

Під весняними високими зорями затихають оселі.

Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі мальви.

Густа ,медова теплота високі налила жита.

Усе в чеканні спілі краплі рос, земля і місяць, вишні, і тополі.

Без чистоти душі і ясності серця віршів не буде.

Синівська шана у батьківську сорочку вбрана.

Без охоти нема роботи

Розлогі верби. Затишок і тіні.

У травні все стихло навкруги.

Їхали довго душними вулицями.

Люблю усі ліси і гори в рідному краю.

Ой, поділять тебе, земле, поділять.

Вантажать динь багряні кулі.

Незабаром і смеркне.

Червона калино, чого в лузі гнешся?

Нас учили стрічати негоди та лиха грудьми.

Квітучий сад.Червона калина...

Надворі починало вечоріти.

Яких тільки вечорів нема на світі.

Будень і неділя – лінивому все безділля.

В сіні вогню не сховаєш.

З моря повіяло вітерцем.

Розквітнуть каштани весною.

Нове життя нового прагне слова.

Що посієш, те й пожнеш.

Молюся, знову уповаю, і знову сльози виливаю. (неозначено-особове) 

Решетом воду не носять. (узагальнено-особове) 

Співаймо, сестрице, веснянку. (означено-особове) 

З молодої ольшини роблять свистки. (неозначено-особове) 

Закохану людину одразу помітиш. (розпов., просте, пошир., односклад., неозн.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу майб. часу 2-ї особи однини) 

Із глинища тягло холодом і запізнілою осінню. (розпов., просте, пошир., односклад., безособ., присудок вираж. особ. дієсловом, що має безособ. значення) 

Візьму собі твою співочу душу, а серденько словами зачарую. (розпов., просте, пошир., односклад., неозн.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу майб. часу 1-ї особи однини) 

Корені лікарських рослин перед сушінням промивали в холодній проточній воді. (розпов., просте, пошир., односклад., узаг.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу мин. часу множини)