Односкладні й неповні речення

А Їхали довго душними вулицями

Б Цілую всі ліси

В Ой, поділять тебе, земле, поділять

Г Вантажать динь багряні кулі

А Не додавай знесиленим журби

Б Лічить не буду роки невблаганні

В Добре діло твори сміло

Г Скажи мені, соловейку, правду

А За добро добром платять

Б Все нас руйнують, як ахейці Трою

В Шелестіли розлогим гіллям обважнілі від плодів яблуні

Г Краще в темний ліс мерщій ходімо

А Так гордо й радісно мені

Б Співано чумацьку пісню

В У залі було людно, шумно

Г На острові безлюдно, тихо

А Ніч – наче озеро в берегах неба

Б За бортом дунайська хвиля

В Пізнє тепле літо

Г Криниця повновода

А Ніч – як та печать

Б Життя – це божевільне ралі

В Тут було тихо й безлюдно

Г На душі – дивна тривога

А Враження неймовірні!

Б У лісі магія…

В Утомлена Іванка, замучений Андрій.

Г Люди, до праці!

А Якщо ви хочете дізнатися про українську музику, вам доведеться пошукати інформацію.

Б Мені треба зазирнути в теє небо, яке я бачу в очах твоїх.

В Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову.

Г Задощило – і нам довелося повернутися додому.

А   Неозначено-особове;

Б   означено-особове;

В   узагальнено-особове;

Г   безособове.

А Ранні - росу п’ють, а пізні пташки сльози ллють.

Б Ранні пташки росу п’ють, а пізні - сльози ллють.

В Ранні пташки росу п’ють, а пізні пташки - ллють.

Г Ранні пташки росу п’ють, а пізні пташки сльози.

А Теплий літній вітерець.

Б Теплий вітерець у полі.

В Теплий літній вітерець віє у полі.

Г Віє вітерець.

А   узагальнено-особове;

Б   безособове;

В   означено-особове;

Г   неозначено-особове.