Орфографія. Орфоепія. Прислівник

двічі, натроє , напоївши

донині,навмисне, на зло

вгорі, спересердя, принесений

По- перше, відколи, повсякчас, мимохідь

найбільш низько, найшвидше, поганіше

вище, краще, нижче

упевненіше, найбільш точніше, ближче

тяжче, найбільш рішучіше, якнайтепліше

найбільш упевненіше, забагатіше

доржче,тяжче,ближче

більш точно, гірше, більш відповідально

значно тепліше, куди швидше, трохи нижче

по- новому, по- сільському, по- батьківському

по- іншому, по- всякому, по- батьківськи

по- українськи, по- твоєму, по- донбасівському

по глибокому, по- лисячи, по київськи

насухо, по- новому, зозла

попереду, верхи, потихеньку

вІддавна, завидна, дочиста

згарячу, начисто, здалеку

Попереду, щоразу, затепла

босоніж, несказанно, зозла

здалеку, допізна, разом

позаторік, старанно,нікуди

позаторік, по- українськи, невдогад

завширшки,гопки, опівночі

поодинці, непереливки, невтямки

несказанно, нескінченно, посередині

(без) відома, (в) міру, (в) ночі

(без)ладдя, (без) угаву, (без) упинно

(на) добраніч, (на)жаль, (уві) сні

(до) останку, ( до ) вподоби, ( на) виплат

До могил героїв повік(віків) не заросте тропа.(М. Рильський.)

Вовка він раз сам(на)сам відігнав від овець.(Панас Мирний.)

У тиху погоду в лісі ані шелесне: тихо()тихо, тільки коли (не)коли флейтою іволга заграє.( Остап Вишня.)

Одним(єдине) при долині, в степу, край дороги, стоїть високе.(Т. Шевченко.)

Земля (у)шосте зелень трав змінила.(А. Малишко.)

Робітники (по) двоє, поодинці попрямували до Олексіївської балки.( П. Панч.)

Ріка під містком розділялась (на)двоє.(Я. Баш.)

Всі (в) чотирьох пішли з хати. (А. Головко.)

Світ по новому відкривати, поете, обов'язок твій.(М. Рильський.)

На гору гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись.(Леся Українка.)

Тихо, поволі, нога за ногою, пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі.(М. Коцюбинський.)

Він дивився спідлоба, якось по-вовчому.( Іван Нечуй-Левицький.)

Навкруги чорніло зоране поле ,а з гори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво.(М. Коцюбинський.)

І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн,- насьогодні, на звтра, назавжди ти залишишся в серці моїм( Ліна Костенко.)

Будем балакати з тобою допізна там, за рікою, в гаю.(В. Сосюра.)

Обабіч шляху то тут, то там мріють у степу хутори, як зелені острови по синьому морю.(Григорій Тютюнник.)